Цікавий ракурс. Вісім коліс для повного щастя

кореспондент
Записів: 57
Дата запису: 19.02.2013
Комментарів: 2

У велосипеда їх два, в автомобіля – чотири, а в роликів – двічі по чотири. Чотирирічному Дані взути й застібнути свої «вісім коліс» поки що допомагають старші. Зате щойно клацне остання застібка – хлопчика не впізнати.

Шістнадцятирічний Артур – тренер, який навчає малого їздити на роликах, – переконує: поставити «на колеса» маленьких дітей значно легше, ніж розумних і поміркованих дорослих.

Надворі зимно і трохи сніжить, дороги обмерзли, що й асфальту не видно, а діти після уроків дістають «ковзани на колесах» і прямують у ролер-школу. Навідатися сюди вирішив і «ЧГ».

…Сходинки ведуть униз, на стінах – плакати з ролерами, запрошення на ролер-дискотеку і величезні малюнки.

– Це ми самі все тут оформлювали, – показує на «настінний живопис» Артур Чумак. Десь поруч чути дитячі голоси і дзижчання маленьких коліс. У роздягальні майорять яскраві дитячі курточки – значить, відвідувачів уже багацько. На «паркеті» катаються і малі діти, і старші, і підлітки. Стати на ролики тут можуть і дорослі. Виявляється, за вісьмома колесами ховається безліч різних можливостей. Взувши ці колеса, можна не тільки кататися туди-сюди.

– Можна грати в настільний теніс, баскетбол, хокей, танцювати (ми, наприклад, влаштували новорічну дискотеку на роликах) і виписувати кренделі, – коментує Іра Кушнарчук, яка тут за організатора. – Діти всі канікули сюди приходили.

Більше фото тут

– Беруть з собою «тормозки», розігрівають, бо проводять тут багато часу, – вступає в розмову Вікторія Самохіна. Вони з чоловіком Ігорем – одні з тих, хто організував цю школу. – Це не просто спорт, це мистецтво, це живе спілкування. Місто нам допомагає, підтримує, запрошує на різні заходи, за що вдячні, зокрема, спортивному комітету виконкому міської ради. У Кривому Розі наші ролери виступали на День незалежності, на різних фестивалях. Яскраві враження у дітей залишилися після участі в проекті «Майданс».

Сьогодні, коли  вуличне «поганяймо м’яча» з руховою активністю та веселощами, на жаль, для багатьох школярів змінюється на «гоу в кс» із багатогодинним сидінням біля монітора комп’ютера, дуже важливо зацікавити дитину спортом чи взагалі якимось рухливим хобі. Так подумали батьки ролерів та вирішили орендувати приміщення для ролер-школи.

– Знайшли це приміщення, привели його до ладу, постелили лінолеум, – веде далі мову Вікторія. Її десятилітня донька Юля цього літа якраз стала на ролики. – За тим придбали і баскетбольний кошик, м’яч…

Ролики від роликів різняться

Доки вона розповідає, на «паркеті», чи то пак на лінолеумі, «учні» ролер-школи показують свою майстерність. Філігранно, майже ювелірно об’їжджають конуси в режимі слалому, стрибають через жердину, виписують на підлозі якісь фігури… Щоб опанувати ці вісім коліщаток, треба впасти потрібну кількість разів, жартують ролери.

– До вищого пілотажу нам ще далеко, – усміхається студент Вік­тор Камінскас, який тут теж за тренера. – Трюки ми підглядаємо в Інтернеті. Фактично, вигадати щось нове надзвичайно важко – усе, що можна було, вже, здається, придумали.

Це тільки на погляд новачка і непосвяченого в такий вид дозвілля здається, що всі ролики однакові. Ні. Їх вибирають з огляду на те, як вони потім будуть використовуватися. Є дитячі, є – для фітнесу, є – для слалому та для агресивного катання, є навіть спеціальні для хокею… Про особливості догляду за такими «чобітками» розповідає Віктор:

– Потребують ласки та уваги – без цього ніяк. В основному, доглядати доведеться за підшипниками та колесами. Це те, що постійно потребує заміни. Якщо кататися вулицями, то одного комплекту коліс вистачить на три місяці літа.

–  Звісно, все залежить від якості коліс. Якщо пластмасові, то, самі розумієте, далеко на них не поїдеш, тож вибирати краще силіконові, – додає Артур.

Як і будь-яке спортивне знаряддя, хороші ролики влітають у копійку. Хлопці зізнаються: свої ролики придбали за 1800 гривень.

Докотилися

Офіційна презентація перших роликових ковзанів відбулася в 1760 році. Їх винахідником був Жан-Жозеф Мерлін. Колеса на цих роликах були металевими. Хоча й до цього роликові ковзани вже існували. Так, деякі свідчення говорять про те, що один з акторів у Лондоні ще у 18 столітті причепив невеличкі колеса до звичайних ковзанів, аби зімітувати катання на льоду на театральній сцені. А японці переконані: ще давніше ніндзя використовували черевики на бамбукових коліщатках, щоб швидше пересуватися. Сьогодні ж ролики – це не тільки швидкість і мобільність, а й цілий стиль життя. У багатьох мегаполісах по всьому світу ролики – це екологічний транспорт, адже він допомагає уникнути заторів, тримає тебе в тонусі і просто дарує гарний настрій.  Докотилося розуміння цього і до нашої країни.

– Ми здивувалися, коли нам сказали, що у великих містах, як, скажімо, Москва, люди їдуть на роботу чи на навчання на роликах, – веде мову Ігор Самохін. – А й дійсно – так  можна спуститися в метро, чого не зробиш з велосипедом. Це дуже динамічний спорт: енергозатрати високі, а навантаження на серце – мінімальне. Єдине, що треба, – укріплювати суглоби та сухожилля.  Щоб уникнути травм, діти спочатку роблять розминку. Ідея організувати ролер-школу виникла через те, що набралося багато ролерів, дітям цей вид дозвілля подобається. Ось минулого року на базі КЗСШ №4 відбувся перший зліт криворізьких ролерів. Тоді нас активно підтримав директор школи Максим Новіков. Після зльоту з’явилися в нас нові яскраві ролери. Нині вже є команда, ми спілкуємося з федераціями інших міст. Більше того – віднедавна існує і Криворізька федерація ролерів.

Визнання ролерського руху на офіційному рівні надзвичайно важливе. Після першого зльоту з’явилося багато яскравих «зірок».

– Налагоджуємо контакти з Всеукраїнською федерацією ролерів. Найголовніше – це організація власних змагань у Кривому Розі, а також – виїзд в інші міста, – продовжує Ігор. – У роликів – великі переваги. Це не тільки спорт. Хоча якщо підходити до роликів так, то це спорт дуже важкий. Крім того, це ще й шоу. Це красиво.

Ролики люблять рівний асфальт. Тому, щоб гарно кататися на них, потрібні гарні дороги.

 – Зазвичай катаємося біля пам’ятника козаку Рогу, біля «Сонячної галереї» чи навпроти стадіону «Металург». Коли там ролерів збирається багато, то перехожі, буває, просто зупиняються, щоб подивитися. І це дуже приємно, – визнають шанувальники ролер-спорту.

Дівчатам, які натхненно піклуються про фігуру, не буде зайвим замислитися. Адже, за підрахунками медиків, навіть повільне катання «спалює» 400 калорій на годину, а швидке – 900. Це при тому, що година аеробіки «з’їсть» максимум 600 калорій, велосипед – 450, а теніс – 550 щонайбільше.

Не боятися вставати, якщо впадеш, – ось чого насамперед, на думку тринадцятирічного Максима, вчать ролики людину. А ще – спонукають більше часу проводити на свіжому повітрі, дають відчуття польоту та володіння тілом.

Анна Родічкіна, "Червоний гірник".  Фото Андрій Трубіцин

2 коментаря

Останні записи в блогах