Дитяча сторінка.

кореспондент
Записів: 20
Дата запису: 16.01.2014
Комментарів: 3

Доброго дня, любі мої дівчатка та хлопчики! Звати мене Добродій Слово. Хочу ділитися з вами всім тим, про що я довідався, мандруючи світом. Нехай наша дружба буде щирою та радісною, а кожне наше Слово – на добро та втіху! Тож сідайте зручненько, кличте сестричку, братика, маму, тата, дідуся, бабусю – і читайте або ж слухайте уважно…

Казка про Лева, Пташку та Мурашку

У зеленому-зеленому лісі жи­ли Лев, Пташка та Мурашка.

Лев був сильним, добрим і розсудливим. Поруч з ним завжди була Пташка. Вона пишалася дружбою з Левом і співала йому гарних пісень. У спеку Лев лежав у прохолоді дерев і насолоджувався співом Пташки.

А поруч жила Мурашка. Вона завжди приходила на те місце, де відпочивав Лев, і спостерігала за гарною сильною твариною.

«От би мені стати такою могутньою! – мріяла Мурашка. – Але цього ніколи не буде. Я маленька, і мене навіть не видно. Он Пташка! Вона приносить користь тим, що гарно співає. А ще – у неї сильні крила. Вона піднімається високо в небо і бачить сонце. Справжнє велике сонце! А хто я? Слабка і непомітна комашка. І користі з мене ніякої…»

Але одного дня в лісі сталося лихо. Прийшли мисливці і почали стріляти в розгуб­лених тварин. Вони смертельно поранили Лева, і він з останніх сил приповз до своєї домівки помирати. Пташка наполохалась. Почала голосно кричати і кликати на допомогу. Але звірі в усьому лісі не знали, як зарадити лихові. Поранений Лев ледве дихав, і всі вирішили, що йому вже нічого не допоможе. Пташка теж так вирішила і полетіла в інше місце співати.

Але бідна Мурашка! Вона так хвилювалася за Лева, що ледве не втратила свідомість. Потім почала діяти негайно. Вдень і вночі, скільки вистачало сили, Мурашка зносила з дерев і рослин цілющу смолу і, крапелька за крапелькою, накладала на рани Лева. День і ніч. День і ніч. День і ніч. Хворий Лев важко дихав, але Мурашка не здавалася.

«Тільки тримайся, чуєш? – шепотіла вона. – Ти сильний! Я дуже слабка, але тебе не покину! Разом ми здолаємо біду! Тримайся, тільки тримайся!»

Через кілька тижнів хворий Лев уже зміг піднятися. Протягом усього часу він спостерігав за відчайдушною працею крихітки Мурашки. Цілюща лісова смола, яку назбирала маленька комаха, гоїла його рани.

Та Лев ніяк не міг зрозуміти, як така маленька істота принесла стільки життєдайних ліків.

Минув час. Лев одужував. Прилетіла Пташка. Почала співати. Звірі в усьому лісі зраділи, що Лев залишився живим. Але більше за всіх зраділа Мурашка! Великий, сильний і добрий Лев житиме! Як би їй хотілося мати такого доброго сильного друга! Але вона і мріяти не могла про таку дружбу. «Яка з мене користь, – думала Мурашка. – Мене навіть не видно!»

Але так не думав сам Лев. Він простягнув велику сильну лапу до засмученої крихітки й лагідно промовив:

«Добра Мурашко! Я дуже хочу бути твоїм другом. Я захищатиму тебе і нікому не дозволю тебе образити! Скажи, як мені заслужити твою дружбу?»

На що Мурашка здивовано відповіла:

«Я маленька, слабка і непомітна. Хіба може така сильна і шляхетна тварина, як Лев, пропонувати мені свою дружбу? Я не варта того…»

Лев посміхнувся і сказав:

«Ти сильна духом і серцем, маленька Мурашко! Ти сильніша від самої великої тварини. Тому що не зріст і вага вимірюють силу, а тільки добре й любляче серце, яке сильніше над усю силу в світі!»

Дуже хочу, дітки, щоб ви були уважними до себе і чуйними до оточуючих. Подивіться навкруги – може, хтось потребує вашої уваги та допомоги? Запитайте в рідних, що можна зробити для них таке, щоб це їх потішило. Їм буде приємно, а вам – навзаєм. Гарного дня всім. До зустрічі!

Леся Мариненко,  «Червоний гірник».  Малюнки Анатолія ГАЙНА

3 коментаря

Останні записи в блогах