Добродій Слово. Квітнева зустріч

кореспондент
Записів: 20
Дата запису: 05.05.2014
Комментарів: 2

Добродій Слово: Привіт! Сьогодні, дорогі мої, я розповім вам одну історію, яку почув від птахів у лісі, коли відпочивав під розлогим деревом. Почув та швиденько записав цю гарну казку, яку нащебетали мені пташки, і приніс її вам. Ось послухайте!

Як квітень до березня в гості їздив

Колись давно покликав березень квітня до себе в гості.

Квітень поїхав возом, а березень заходився та такого наробив, що мусив квітень додому повернутися: сніг, мороз, завірюха! – не можна возом їхати.

Іншого разу знов поїхав квітень до березня в гості, та на цей раз уже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтанув, річки розлилися - знов мусив вернутися квітень.

Зійшовся квітень із травнем і скаржиться:

- Скільки вже разів зриваюсь їхати до березня в гості, та ніяк не доїду – ні возом, ні саньми. Поїду возом – зробиться зима така, що й осі обмерзають, і колеса не крутяться, поїду саньми – теплінь така стане, що ні возом, ні саньми.

А травень і каже:

- Я тебе навчу, як доїхати. Зроби так: візьми воза, сани й човен, то тоді, певне, доїдеш. Послухав квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив травень. Їде саньми, а в санях воза й човен везе. Березень дав тепло, і сніг розтанув. Тоді квітень кладе сани й човен на воза і таки далі їде. Став знову мороз і сніг – квітень знов повкладав човен і воза на сани. Далі розтанув сніг, розпустило скрізь річки і не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді.

Приїхав до березня в гості, що той і не сподівався. Здивувався березень та й питає:

- А хто тебе навчив, як до мене дістатися?

- Та, спасибі йому, травень порадив, як їхати.

Березень і каже тоді:

- Зажди ж ти, травню, я ще тобі крильця обшмагаю!

То відтоді тепер часто в травні березневі морози бувають, бо березень і досі сердиться на травня.

Добродій Слово: А от що я дізнався з казок великого українського педагога, людини, яка своє життя присвятила дітям – Василя Сухомлинського.

Казка про Весну

Зібралася Весна-красна у гості в північні краї. Всю зиму вона провела разом із перелітними птахами на теплому півдні, а як стало сонечко все вище і вище на небі підніматися, тут вона і вирішила летіти.

Просить Весна перелітних птахів - гусей і лебедів: «Віднесіть мене подалі на північ, там мене чекають не дочекаються і люди, і звірі, і птахи, і різні крихітні жучки-павучки». Але птахи побоялися летіти на північ: «Там, кажуть, сніг і лід, холод і голод, там, кажуть, ми всі замерзнемо і загинемо». Скільки Весна не просила, ніхто не хотів її у північні краї віднести. Зовсім вона засумувала: що ж, видно, доведеться все життя на півдні прожити. Раптом вона чує голос звідкись з височини: «Не журися, Весна-красна, сідай на мене, я тебе швидко на північ доставлю».

Глянула вгору, а по небу над нею пливе біла пухнаста хмарка. Зраділа Весна, забралася на хмарку і полетіла у північні краї. Летить та вниз, на землю, поглядає. А там, на землі, всі радіють, всі її зустрічають. У полях рясніють проталини, біжать струмки, зламують на річці лід, а кущі та дерева в лісах і садах покриваються великими, готовими ось-ось вже розкритися бруньками.

Полетіла Весна-красна з півдня на північ на білій пухнастій хмарці. А слідом за нею потягнулися в рідні краї незліченні зграї перелітних птахів - гусей, лебедів і всякої крилатої дрібноти: жайворонки, шпаки, дрозди, зяблики, піночки, славки...

Так з того часу люди й запримітили: як з’явиться на небі перша пухнаста хмарка, так, значить, на ньому Весна-красна прилетить. Чекай тепер з дня на день тепла, талої води, з півдня веселих крилатих гостей...

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?

Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»

Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.

По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»

Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки

По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ЧАРІВНА ПОРА

Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі...
В синім небі - журавлі...

Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.

Т. Корольова

ЖУРАВЛІ

Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть -
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.

О. Олесь

Добродій Слово: Весна – гарна нагода прикрасити свій дім та подарувати рідним маленьке свято. Необов’язково бігти до крамниці! Пропоную зробити подарунки та прикраси до оселі власними руками. Це цікаво і може закликати до маленької майстерні родину у повному складі!

Щоб зробити весняні вироки з природного матеріалу, необхідно запастися ним ще восени - зібрати в парку яскраві осінні листочки, акуратно розкласти їх між сторінками книги та залишити до весни. Вони висохнуть і чудово збережуть свою форму, тому з них можна легко зробити гарні аплікації. Це можуть бути як елементарні малюнки, так і цілі композиції, в яких поряд з сухим листям використовується і кольоровий папір, і фарби, і навіть пластилін. Різноманітні за формою і за кольором листочки допоможуть зробити різних тварин, можна навіть зробити цілий акваріум із рибками. Відсутні деталі малюк може легко домалювати фломастерами або фарбами. Клеїти листочки на папір можна за допомогою звичайного клею-олівця або ПВА. Треба нанести клей пензлем, почекати поки він висохне. Коли аплікація буде сформована, а клей ще не висох, листочки можна підрівняти у певному візерунку. Головне, щоб вам подобалось!

Весняні вироби подарують чудовий настрій і незабутній час у колі всієї родини. Спробуйте! Це весело!

Бажаю всім гарної весни і різнокольорового настрою! До нових зустрічей!

Леся Мариненко, "Червоний гірник"

 

2 коментаря

Останні записи в блогах