Доля міста – історія газети: 1999 рік

завід. від. соціально-побутових питань
Записів: 24
Дата запису: 14.07.2014
Комментарів: 0

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 1999.

«Зміни в оплаті житлово-комунальних послуг торкнуться кожного»

Так називався матеріал, надрукований у першому номері «ЧГ» 1999-го, котрий побачив світ 4 січня. У ньому йшла мова про дійсно революційні зміни в порядку оплати споживачами житлово-комунальних послуг, адже замість численних книжечок з 14-значними номерами рахунків приходила надсучасна та небачена по всій Україні система «НОВА-КОМ». Вона не тільки кардинально спростила порядок нарахувань і подальшої оплати в банківських установах, а й вивела на принципово новий рівень взаємини постачальників та споживачів житлово-комунальних послуг.

55-та річниця визволення Криворіжжя

Червоною стрічкою в лютому 1999-го пройшла 55-а річниця визволення Кривого Рогу від німецько-фашистських загарбників, що відбулося 22 лютого 1944-го року. Впродовж останнього місяця зими на червоногірничанських сторінках було розміщено чимало матеріалів відповідної тематики, передовсім про наших визволителів. З них городяни дізнались, приміром, про Олександра Тюлюпу, який поліг восени 1944-го при визволенні Белграда, про першого військового коменданта Кривого Рогу, Героя Радянського Союзу Юхима Пушкіна, а також про Володимира Яцкевича, для якого визволення Криворіжжя стало бойовим хрещенням.

А ось номер від 20.02.1999 р. вийшов цільовим, повністю присвяченим ювілею визволення, з привітанням городянам від Президента України Леоніда Кучми.

«Обережно, історія!»

Так називався краєзнавчий матеріал відомого в нашому місті історика Тетяни Воронової, розміщений у «Червоному гірнику» 25.03.1999 р. Серед іншого, вона розмірковує про те, чим був Кривий Ріг раніше і чим став, які місцевість та лісистість були колись на місці нинішнього міста. У своїх краєзнавчих пошуках автор доходить несподіваного висновку: «Попри всі руйнування, завдані природі промисловим виробництвом, зелена вдяганка Криворіжжя стала пишнішою, густішою».

«Твердий горішок, або Криворіжсталівський тест на дієздатність»

З таким заголовком 15.04.1999 р. побачив світ проблемний матеріал про тодішній стан головного підприємства регіону. В ньому автор з сумом констатує, що «по суті, «Криворіжсталь» втратила всі свої традиційні ринки збуту. По результатах роботи за минулий рік комбінат має балансові збитки у розмірі 246,4 млн. грн.». Через це, говориться у публікації, заробіток трударів знижується й виплачується вкрай нерегулярно. Проблемна ситуація на підприємстві не давала приводів для оптимізму, а потребувала радикальних змін, котрі, як ми вже знаємо, невдовзі й відбулись.

«З днем народженням, місто!»

Така червоногірничанська публікація, розміщена на сторінках міського видання 29.04.1999 р., стала справжньою несподіванкою для багатьох городян. Але це – не помилка, бо саме «29 квітня 1918 року містечко Кривий Ріг було проголошено містом, повітовим центром і передано з Херсонської до Катеринославської губернії. Повіт був чималенький, з 30 волостей, які раніше входили і до Херсонської, і до Катеринославської губерній, але так чи інакше тяжіли до Кривого Рогу», - розповідається у статті.

«Кривбас» підкоряє бронзовий олімп!»

З такою дещо бравурною назвою 24.06.1999 р. вийшов черговий номер «Червоного гірника». Що, зрештою, має своє виправдання, адже вперше в історії проведення національних першостей клуб «Кривбас» завоював бронзові медалі чемпіонату України з футболу та право виступу в єврокубках, обігравши на виїзді кіровоградську «Зірку» з рахунком 3:2. Таким чином, за результатами чемпіонату «Кривбас» з тридцяти матчів мав тільки три поразки, 11 нічиїх та 16 перемог, за весь сезон забивши до воріт супротивників 43, а пропустивши у свої лише 18 м’ячів. Кращою результативністю могли похвалитись тільки гранди вітчизняного футболу – «Шахтар» і київське «Динамо», які й посіли перші два призові місця в турнірній таблиці.

Швидкісний – на Зарічний

Одразу кілька публікацій у жовтні 1999-го було присвячено будівництву другої черги швидкісного трамвая, лінія якого продовжувалась до житломасиву Зарічного. Тож 5.10.1999 р. вийшов друком ґрунтовний звіт про створення станції «Зарічна» під заголовком «Була пріоритетною – стала народною», 21.10.1999 р. – черговий репортаж «Пробний рейс на перегоні майдан Праці – Зарічний», а вже 26.10.1999 р. надрукована розлога стаття про урочисте відкриття Президентом України Леонідом Кучмою нової станції швидкісного «Зарічна» під заголовком «Прийшли до Зарічного. Дійдемо і до Роковатої».

«ЧГ» - нам 75!»

На початку зими 1999-го «Червоний гірник» відзначив свій 75-річний ювілей. Це стало нагодою редакційному колективу в публікації «Сімейний портрет в інтер’єрі» 7.12.1999 р. трошки розповісти про себе читачу, поділитись власними думками з приводу журналістської роботи й по-доброму посміхнутись над собою.

«Київстар GSM» розпочинає»

Це сьогодні відсутність мобілки викликає непідробний подив, а ось на межі тисячоліть її наявність у когось була приводом для захоплення і таємних заздрощів. Утім, коли в місті діє тільки один оператор, тарифи якого не просто кусаються, а справді відкушують чималенькі кошти від сімейного бюджету, це не надто виправдано. Тож прихід ще одного оператора на криворізький ринок мобільного зв’язку, про що повідомив «Червоний гірник» 7.12.1999 р., давав підстави сподіватись на зниження розцінок на послуги. Що, врешті, з часом і сталося, дозволивши нинішнім користувачам мобільного зв’язку практично не випускати слухавку з рук.

Огляд року підготував Едуард Білик, "Червоний гірник".

0 коментарів

Останні записи в блогах