Доля міста – історія газети: 2000 рік

завід. від. соціально-побутових питань
Записів: 24
Дата запису: 19.06.2014
Комментарів: 0

Продовжуємо літопис «Червоного гірника», котрий у кінці нинішнього року святкуватиме
свою славну дату – 90-річчя. Сьогодні пропонуємо читачам згадати основні події,
котрі трапилися в місті в 2000 році.

Те, що сьогодні є звичайним і навіть буденним, 14 років тому, на межі двох тисячоліть, здавалось новим, а подекуди й чимось неймовірним. Таким подіям «Червоний гірник» приділив немало уваги на своїх сторінках, з яких і виокремимо найбільш примітні.

Із 225-ою весною, рідний Кривий Ріг

Свій ювілей у 2000-му наше місто зустріло гідним подарунком – відкриттям нової станції швидкісного трамваю, про що 20.05.2000 р. повідомляє «ЧГ» у святковому репортажі «Трамвай рушив з «Електрозаводської».

У цьому ж номері розміщена фотодобірка «Будуйсь і квітни, Кривбасе!», в якій криворізькі фотомайстри показують справжнє життя міста та його мешканців.

«Кривий Ріг» на Чорному морі»

«Згідно з Указом Президента України від 3.04.2000 р. «Про вдосконалення організації шефства над Прикордонними військами України» місту Кривий
Ріг визначено здійснювати шефські зв’язки також із прикордонним сторожовим катером спеціального призначення, – повідомляє «Червоний гірник» 1.06.2000 р. – Віднедавна цей катер носить ім’я «Кривий Ріг» і з ним охороняє українські води від непроханих гостей».

Пошук шляху до нової економіки

Так називалось перше інтерв’ю «ЧГ» нового генерального директора комбінату «Криворіжсталь» Олега Дубини, надруковане 22.01.2000 р. Саме з його приходом пов’язують помітний підйом головного підприємства регіону, причому настільки помітний, що вже за кілька років за право стати власником криворізького велета змагались найбільші українські та світові металургійні концерни. Як відомо, нині це комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», а починалось усе ще тоді, на початку
2000-х, коли на червоногірничанських шпальтах
О. Дубина ділився своїми планами на майбутнє. Зазначивши, зокрема, що «перше і головне – зробити виробництво підприємства економічно збалансованим. Виробництво не повинно робитися будь-якою ціною, а має бути оптимальним. Ті, хто не може або не хоче працювати за такими правилами, мають піти».

І дійсно, з комбінату відтоді пішло чимало, у тому числі й керівного складу. А хто лишився, продовжує гордо нести гідне ім’я криворізьких металургів, збагачувальників, рударів і коксохіміків.

Без мрій, але з думкою про майбутнє

Такий заголовок отримало підсумкове інтерв’ю генерального директора комбінату «Криворіжсталь» Олега Дубини, розміщене на сторінках газети 23.12.2000 р., тобто через рік з моменту його приходу в якості керівника головного підприємства міста. У ньому гендиректор ділиться своїми враженнями про місто і про свою роботу, про комбінат та його надбання.

Зокрема, в матеріалі зазначається, що «у комбінату – 1 млрд. 200 тис. грн. прибутку за 11 місяців 2000-го року, 100-відсоткове відрахування платежів до бюджетів, цього ж року запрацювала шоста доменна піч. Те, що комбінат почав працювати краще, має велике позитивне значення для нашого міста», – підкреслює автор. Важко не погодитись з таким твердженням.

Великій Перемозі – 55

На початку травня, а точніше – 6.05.2000 р., «Червоний гірник» вийшов цільовим номером, присвяченим Перемозі у Великій Вітчизняній війні. Про що йшлося в тих публікаціях, можна зрозуміти по заголовках розміщених матеріалів: «Цей день ми наближали як могли», «Повінчала війна», «Фронтовий зв’язківець», «Останній бій», «Лист з сорок п’ятого» та інші.

Завтра – референдум! Скажемо «так» надії краще жити

Під таким девізом вийшов номер «Гірника» за 15.04.2000 р., нагадуючи городянам про Всеукраїнський референдум. На нього тоді було винесено чотири питання – про надання Президенту права дострокового припинення повноважень парламенту в разі, якщо він упродовж місяця не сформував більшість; обмеження депутатської недоторканості; зменшення кількості депутатів з 450 до 300; запровадження двопалатного парламенту.

Переважна більшість українців загалом і криворіжці зокрема за винесені на референдум питання проголосували «так», про це «ЧГ» повідомив у своєму номері від 18.04.2000 р. Щоправда, від цього мало що змінилося – ні кількість депутатів, ні їхня недоторканість не постраждали, та й двопалатний парламент не з’явився. Тож з нинішньої точки зору можна сказати, що тодішня воля народу пройшла повз увагу політиків.

Облігації як супутник телефонізації

З цієї публікації в «ЧГ» 5.02.2000 р. криворіжці вперше дізнались про фантастичну на той час можливість – встановити домашній телефон без багаторічного очікування. Що дійсно було більш ніж дивно, зважаючи на чергу в сімдесят тисяч охочих отримати домашній телефон. А решта бажаючих не зареєструвалася у черзі хіба що тому, що не покладала великих сподівань на швидке отримання власного номера.

«Як той казав, не варто очікувати біля моря погоди, коли хочеш бути щасливим, то будь ним! – радісно писала газета. – Тим більше, що вперше з’явилась можливість зробити собі телефон… самому».

Тарифи на опалення та гаряче водопостачання у Кривому Розі знижено

Таку благу вість приніс «Червоний гірник» у домівки городян 26.10.2000 р., повідомивши, що тарифи на опалення зменшились на 20%, а на гарячу воду – на 17%.

Європейський двобій у Кривому Розі

На початку осені великий футбол прийшов у наше місто, про що інформує городян «ЧГ» у номері за 16.09.2000 р., подаючи звіт про гру «Кривбасу» проти французького «Нанту». Щоправда, матч закінчився з негативним для криворіжців результатом, адже наша команда програла з рахунком 0:1.

Це ніщо порівняно з поразкою, якої зазнали кривбасівці на французькій землі, повернувшись звідти з розгромним результатом 5:0. Отже, за підсумком французи отримали переконливу перемогу з рахунком 6:0, що поховав будь-які сподівання на подальшу участь наших футболістів у Кубку УЄФА.

Едуард Білик, "Червоний гірник".

 

0 коментарів

Останні записи в блогах