Доля міста – історія газети: 1985 рік

admin
Записів: 31
Дата запису: 25.09.2014
Комментарів: 3

Шановні читачі! Ми продовжуємо рахувати час до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. 

Тож і цього разу пропонуємо вашій увазі ретроспективну рубрику «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні йтиметься про рік 1985.

Тоді газета виходила щоденно, окрім понеділка та четверга. Очолював видання Володимир Савруцький. Традиційно читачів знайомили з видатними криворіжцями, чиї імена прикрашали не одну дошку пошани: передовиками виробництва, відмінниками освіти, інноваторами... Шанувальникам Каїси пропонувалось зіграти цікаві шахові партії, а з новинками театру й кіно знайомила рубрика «Що? Де? Коли?». «Творчий портрет» розказував про кращі мистецькі колективи міста. Зі сторінок газети дізнавався читач і про майстерні з ремонту й пошиття одягу, спеціальності, які можна здобути в навчальних закладах Кривого Рогу, милувався етюдами, які потрапили на світлини майстрів об’єктива. Коментував пошту досвідчений юрист. А про новини звідусіль розповідала рубрика «Пульс планети». Активно діяв і сатиричний прес-центр. Працювало місто над благоустроєм: оновленням фасадів будинків, реконструкцією фонтанів, створенням куточків відпочинку... Усе це знайшло відображення на сторінках газети.

Операція «Овочі»

Літньої пори кореспонденти «Гірника» досліджували, наскільки ефективно постачаються овочі з полів на прилавки міста. Безжально вказували вони на прорахунки та недоліки. Заголовки «Недоторканна петрушка», «Невловимий огірок», «Овочі добірні –  темпи повільні» говорять самі за себе.

Навчання для батьків

Узимку 85-го в Криворізькій школі-інтернаті для дітей з пониженим слухом було обладнано особливий кабінет, призначений для батьків. У ньому з’явились стенди з порадами щодо виховання дітей з вадами слуху, щодо вибору професії, матеріали з узагальненням батьківського досвіду.

Пам’ять

До 40-річчя Великої Перемоги на сторінках газети друкувалась колективна повість «Пам’ять». Кожен її розділ було присвячено окремій особистості або події. Чимало спогадів учасників війни назав­жди закарбувалось у цій повісті. Неабиякий трепет викликають армійські історії дружби. Символічні 40 розділів нагадали, наскільки важливо берегти мир і що цей обов’язок покладено на кожного громадянина.

Не допустити ядерного конфлікту

З цією метою у місті  проводились спеціальні навчання, семінари, збори, зустрічі з ветеранами. Усі заходи передували тижню дій проти загрози ядерної війни. Чимало підприємств перерахували одноденну заробітну плату до Фонду миру.

«Молодіжна орбіта»

Актуальні питання життя молоді розглядались у рубриці «Молодіжна орбіта». Саме юнацтво ставало автором більшості публікацій. Юні дописувачі розмірковували над вибором професії, професійним зростанням, якістю нав­чання, торкалися моральних аспектів свого життя.

Професія для школяра

На Соцмісті з’явилася нова будівля. У ній розміститься міжшкільний навчально-виробничий комбінат Дзержинського району. Саме тут школярі, ще до завершення середньої школи, отримуватимуть різноманітні спеціальності.

Дарую вам пісню

Шість концертів за два дні подарував криворіжцям Яак Йоала. Як зазначають журналісти «ЧГ», попри такий насичений графік, естонський співак залюбки погодився дати інтерв’ю. Хоч відбувалось воно в перерві між репетиціями, розмова виявилась душевною та щирою. Виконавець відзначив теплий прийом криворіжців і затишну атмосферу, котра панувала під час його виступів.

Бурхливими оплесками зустрів стадіон «Металург» Юрія Антонова. Зірка, яку ще вчора всі бачили на екранах телевізорів, у липні 85-го стала ближчою. Про творчий шлях, плани на майбутнє, життєві переконання розповів виконавець в інтерв’ю «Червоному гірнику».
У гості до Кривого Рогу завітав і композитор Павло Аєдоницький. Митець розказав про те, як прийшов до музики, про стосунки з колегами-композиторами, про секрет творчості.

Засяяли у вікнах вогники

Новий рік – у новому житлі. Саме так сталося з десятками працівників заводу «Ремгірмаш», які отримали ключі від квартир. Затишні оселі робітники одержали у будинку по вулиці Островського. Одначе це лише початок. 

Допоки щасливі родини облаштовують побут, зовсім поруч починається будівництво нового будинку, а отже, ще не одна родина отримає власне житло. Квартирне питання активно вирішувалось і на рудоуправлінні імені Кірова.

Яким буде  далекий 2085?

Газета розпочала рік з публікації низки листів, у котрих пересічні криворіжці звертаються до своїх нащадків. Шахтарі, сталевари, військові, політичні діячі висловлюють різноманітні сподівання. Вони вірять, що прийдешні покоління назавжди перемогли війну, навчились жити у мирі та злагоді, що сталеве серце Радянського Союзу й надалі буде кращим у металургійній галузі. Дописувачі бажають, щоб наше місто процвітало і розвивалося, лишалося славетним та успішним. 

Ділились автори листів і своїми перемогами: перевиконанням планів, модернізацією виробництва, здобуттям освіти тощо. Усі листи об’єднує спільне прагнення – зберегти мир, адже кожен з авторів пам’ятає історію Великої Вітчизняної.

Чому припадає пилом важлива інструкція?

Над цим питанням розмірковував кореспондент «Гірника». Адже пересічні споживачі часто стикалися з неможливістю придбати необхідний товар (наприклад, прищіпку для білизни). Тож автор цікавиться: чому ніхто не хоче братися до будівництва окремих цехів з випуску товарів народного споживання за рахунок банківських кредитів госпрозрахунковим методом?
Дивитись на світ ясними очима

На сторінках газети активно розгорнув свою діяльність клуб «Тверезість». Лікарі, читачі, колишні алкозалежні ділилися своїм досвідом щодо подолання алкоголізму. Чимало сказано про негативний вплив алкоголю на організм, про недобросовісне ставлення продавців до заборони продажу алкоголю неповнолітнім тощо.

3 коментаря

Останні записи в блогах