Інформаційна війна… Вже є жертви з обох боків!

блогер
Записів: 8
Дата запису: 28.05.2014
Комментарів: 0

У зв’язку з останніми подіями в країні у людей з’явилися, окрім усіх інших, ще й нові проблеми у спілкуванні. Спробуємо розібратися з типовою ситуацією сьогодення.

«Валеріє Олександрівно, останнім часом у мене виникають проблеми у спілкуванні з людьми. Я завжди була людиною делікатною, товариською, завжди знаходила спільну мову з усіма! Але зараз усе змінилося, – ділиться зі мною одна з відвідувачок. – Багато людей навколо нетерпимі до думок і політичних уподобань один одного, дозволяють собі зауваження, принизливі коментарі, образи... Я особисто перестала спілкуватися з подругою з Євпаторії та з родичами з Росії, бо вони зовсім не хочуть чути моїх слів та аргументів щодо ситуації в країні, при цьому їхні зауваження абсурдні та безглузді. Я вже не витримую і зриваюся на крик. Тож вирішила на деякий час перервати спілкування.

На роботі в моєму колективі люди взагалі розділилися на два ворожі табори по політичних поглядах, атмосфера дуже важка. У родинах навіть виникають сварки з цього приводу. Куми, брати з сестрами, батьки з дітьми сваряться з приводу різних політичних переконань. Агресія просто зашкалює. Люди розподілилися на прихильників української позиції та російської. Дивно звучить, чи не так? Людоньки, схаменіться! Невже заради примарного кращого життя під російськими прапорами та заради примарних обіцянок ви здатні зрадити власну країну? Я наразі не хочу обговорювати внутрішні суперечки та, на жаль, недосконалу, м’яко кажучи, систему влади і все інше в нашій державі. Але вважаю, що Україна в кожному з нас і зрадити її – значить зрадити себе, свою сутність, своє походження. І хто після цього нас буде поважати?!

Вибачте, мене переповнюють емоції. Останнім часом дуже важко почуваюся у зв’язку з тим, що багато людей навколо висловлюють таку цинічну позицію пристосуванців і зрадників та ще й нав’язують свої думки іншим, згадують при цьому історію, дуже викривлено трактують події минулого!»

Чим можна допомогти в цій конкретній ситуації? Адже, судячи з того, що звернень з цього приводу побільшало (тобто у людей справді виникають складнощі у спілкуванні з оточуючими, з родичами з інших регіонів країни та навіть з близькими родичами, друзями тощо), ми не можемо оминути цю проблему своєю увагою.

Отже, почнемо з того, що політична та економічна ситуація в нашій країні викликає у громадян цілком зрозумілу тривогу, страх, незадоволення існуючим перебігом подій, внутрішній дискомфорт і невпевненість у завтрашньому дні. Різні політичні погляди людей у загостреній ситуації, а саме така зараз має місце в Україні та навколо неї, дають невиправдану агресію. Люди сваряться навіть з близькими та друзями, не розмовляють з сусідами та не спілкуються з колегами по роботі і, звісно, вважають свої погляди та побажання щодо подальшого розвитку подій в країні єдино правильними. Тому ваша позиція має виглядати так: «Я особисто як громадянка і патріотка своєї держави насамперед підтримую своїх співвітчизників, підтримую цілісність і суверенітет України, не беручи до уваги політичні та економічні аспекти і, як зараз кажуть, непопулярні рішення, бо позиція користувача та пристосуванця, на мою думку, є не зовсім доцільною при зовнішній загрозі цілісності держави. Але я намагаюся бути неупередженою, розуміти думку кожного та поважаю право людей на особисте бачення, навіть якщо воно не збігається з моїм!»

Така позиція кожного зменшила б напругу між людьми та дала б нам можливість конструктивного діалогу без образ та з’ясування стосунків. Важливим у діалозі є принцип «тут і зараз». Деякі опоненти, користувачі форумів та сайтів, навіть політичні лідери починають довгі розмови щодо історичної справедливості, коротше кажучи – хто кому ворог і хто кому більше завинив, або, що найстрашніше, – що кому належить. Зовсім не зрозуміло, як ці взаємні претензії можуть урегулювати ситуацію. Не так важливо, що було колись, головне, що ми маємо тепер.

Усі ми, незалежно від поглядів, хочемо одного й того ж – гідно жити у своїй країні, хочемо, щоб усе, нарешті, владналося на краще, щоб на нашій землі настали мир і спокій, тому будьте більш лояльними один до одного, не опускайтеся до взаємних образ і конфліктів, а якщо не виходить, краще не піднімайте ці теми взагалі, бо політика – політикою, а близькі люди і друзі, можливо, не зможуть проковтнути гірку пігулку образ, і коли, врешті-решт, усе владнається - стосунки вже будуть зіпсовані.

Тому зберігайте принцип лояльності у спілкуванні. Доведіть це і до свого співрозмовника таким чином:

– Я поважаю твою думку, але маю своє бачення ситуації.

– Давай не будемо переходити на особисті образи, бо я проти тебе нічого не маю.

– Я зовсім не маю наміру тебе ображати, просто висловлюю свою думку.

– Не треба ганьбити наше минуле, бо це не дасть користі, давай будемо говорити тут і зараз.

–Бачу, ми не можемо спокійно обговорювати цю болючу для нас обох тему, тому, щоб не руйнувати добре ставлення, давай поки що її залишимо та охолонемо…

    Завершити хочеться лірикою.

    Не потрібно нікому доводити,

    Що ти маєш і совість, і честь.

    Просто треба себе так поводити,

    Щоб не втратити їх від нашесть.

    Недоречно людей оспорювати –

    Отже, в кожного правда своя!

    Розумінням краще їх обдаровувати…

    От тоді буде правда твоя!

     

     

    Валерія Михайлець, практичний психолог

    0 коментарів

    Останні записи в блогах