Історія

Старший писатель
12.06.2015

Вивчаючи демографічні процеси в окупованому Кривому Розі (1941-1944 рр.), автор натрапив на документ, який руйнує підрахунки дослідників про кількість жертв серед цивільного населення міста в ту добу.

Нагадаймо: зазвичай у літературі йшлося про те, що таких тут було більше 7 тисяч. А найбільшим за кількістю жертв місцем, де упокоїлися їхні останки, були шурфи шахти ім. Валявка – до 6,5 тисячі.

Старший писатель
31.03.2015

Сорок років тому, в травні 1975-го, було урочисто відзначено 200-річчя з дня заснування Кривого Рогу. Ця дата була встановлена на підставі знайденого в Центральному державному історичному архіві (м. Київ) документа, який називається «Розклад заснованих від Новоросійської губернії в запорозьких землях до Олександрових Шанців пошт з показом в яких саме місцях і з яких куренів в них козаки попароконні знаходяться». Вказане джерело датувалося 27 квітня (8 травня) 1775 року.

Если у служивого на груди четыре креста, значит он полный Георгиевский кавалер. А если в придачу ко всему еще и четыре медали «За храбрость» на георгиевской ленте, то этот храбрец – кавалер полного банта. Таких в миллионной армии времен Первой мировой войны насчитывалось не так уж и много. Среди них подпрапорщик Иван Ляшенко. О нем и поведем рассказ.

Говорят, что капельки днепровской воды, поднятой бураном над Славутичем, долетали почти до самой Смелы. Красивые, сказочные места вокруг. Настоящая жемчужина. Вольница казацкая, днепровская, овеянная славой гайдамацкой.

Чотири дні лунали застільні пісні та частівки. І ніхто за цей час не повторився в мелодіях та римах. От талант народний! Усе село Куклівка зібралося за довгими столами. Співали до хрипіння, пили досхочу. Гуляй, народе добрий!

автор
14.08.2014

Цьогоріч “Червоний гірник” святкуватиме своє 90-ліття. У нашій постійній ретроспективній рубриці ми разом з вами згадуємо найвагоміші, найприкметніші події, що сталися на теренах Криворіжжя протягом цих літ. Наш зворотний часовий відлік вже дістався буремних, сумнозвісних 90-х. Сьогодні до вашої уваги рік 1996-й...

Начнем с краткой биографической справки. Итак, Андрианов Степан Назарович (14.01.1897, Кривой Рог – 11.01.1992, там же). Из рабочих-горняков. Образование неполное среднее. В 1909-1916 гг. – коногон, бурильщик Галковского рудника. Участник 1-й мировой войны с мая 1916 в составе 46 пехотного Днепровского полка Юго-Западного фронта. Младший унтер-офицер. Разведчик, пулеметчик.

блогер
05.08.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 1997.

Он видел императора-самодержца Николая ІІ. Тот стоял на перроне псковского вокзала. Это был уже не тот царь и земной Бог, когда его увидел старший фейерверкер Александр Бобров. Это был совсем другой человек: приземленный, униженный, почти раздавленный. Собственно, перед строем вчерашних окопников стоял уже экс-монарх. А совсем недавно пушкаря именем Николая ІІ награждали медалями «За храбрость». Сначала четвертой, а потом и третьей степени.

блогер
17.07.2014

Продовжуємо літопис «Червоного гірника», котрий у кінці нинішнього року святкуватиме свою славну дату — 90-річчя. Сьогодні пропонуємо читачам згадати основні події, котрі трапились у місті в 1998 році.

Он провел рукой по листку бумаги. Поправил. Знал, о чем напишет. Поэтому нерешительно обмакнул ручку в чернильницу. Прокофий Емельянович своим заявлением просил уволить его с должности начальника паровозного депо ст. Мариуполь.

завід. від. соціально-побутових питань
14.07.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 1999.

завід. від. соціально-побутових питань
19.06.2014

Продовжуємо літопис «Червоного гірника», котрий у кінці нинішнього року святкуватиме
свою славну дату – 90-річчя. Сьогодні пропонуємо читачам згадати основні події,
котрі трапилися в місті в 2000 році.

Вантажний автомобіль 30-х, який називали «полуторкою», особливими швидкостями при русі не відзначався. Такий собі трудар на шляхах, будівельних майданчиках, на колгоспних ланах. А тут ще різкий поворот з вулиці Каунаської на Леніна. Юнак схопився і на ходу вистрибнув з кузова. Літній вартовий з довгою гвинтівкою дрімав під монотонний рух. Він і зреагувати не встиг. В особі того парубка-відчайдуха країна в майбутньому отримає величну постать митця. Тоді, влітку 1937 року, втечу з-під варти здійснив ніхто інший, як майбутній народний артист СРСР Євген Вєснік, той самий, син першого директора заводу «Криворіжсталь».

кореспондент
04.06.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 2001.

Пока кочегар вбрасывал уголь в топку, машинист Михаил Блинов стоял на подножке. Паровоз замедлил ход. Нужно поймать на ходу такой себе «путевой лист». Машинисту это удалось. Теперь он знает маршрут движения. За тендером локомотива – вереница «теплушек». Они буквально битком набиты людьми в серых шинелях. Солдаты едут на войну. Многие впервые, хотя среди этой массы попадаются и бывалые. У некоторых на поношенных гимнастерках по одному, а то и по два «Георгия». Их новобранцы слушают с большим интересом. Георгиевские кавалеры затягиваются самосадом и то с соседями по вагону общаются, то на вопросы отвечают.

Ось тільки тепер виконую наказ академіка Георгія Малахова. Років двадцять тому в нашій бесіді він згадав про трагічну загибель криворізьких гірничих інженерів на чолі з Юхимом Шильманом. Тоді, саме напередодні 60-річчя цієї сумної для Кривбасу події, зустрівся з Георгієм Михайловичем.

– Напиши про них. Обов’язково.

кореспондент
20.05.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 2002.

Знаний у журналістиці термін – «летючка». То загальні збори творчого колективу. Як правило, раз на два тижні.

admin
08.05.2014

Жорстокими випробуваннями пройшлася війна по долі Тихона Євстафійовича Смолева. Однак ті моторошні події не зломили його дух, не вбили веселої вдачі.

Ось з неймовірним теплом згадує ветеран свої дитячі роки.

кореспондент
08.05.2014

Біографія нашого славного земляка Василя Семеновича Маляренка багата на драматичні події і трудові досягнення. Утім, як і в більшості людей, які Велику Вітчизняну війну зустріли підлітками. Йому не було і 15, як фашистські окупанти вивезли його з ровесниками на роботи в Німеччину. Одразу після визволення Європи від гітлерівців, 18 травня 1945 року, Василя забирають в армію і готують у спеціальному батальйоні для військових операцій в Японії.

автор
08.05.2014

24 березня він відсвяткував свій 88-й день народження, але ясному аналітичному розуму, зваженості й мудрості ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра Опанасовича Варешка може позаздрити й молодь. Мій шанований співрозмовник (а за приємним збігом обставин, ще й земляк) у далекому буремному минулому був вправним артилеристом.

admin
08.05.2014

Сергій Іванович Мурадян народився у сонячній Грузії. 1943-го закінчив Тбіліське вище артилерійське училище. З курсантських лав – одразу на фронт, командиром взводу управління. Воював на Ленінградському, Другому і Третьому Прибалтійському, Першому Українському фронтах, брав участь в обороні Естонії, Литви, Латвії, форсував річку Нейсе... Його бойові звитяги увінчані орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За бездоганну службу» та багатьма іншими.

завідувач відділу медицини і спорту
08.05.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 2003.

НА МАКУШКЕ ВЗРЫВА

С грустью вспоминает Григорий Григорьевич о своем родном поселке. Его «проглотила» девятая домна. Зеленый городок практически исчез под скреперами и бульдозерами. А когда он учился в местной СШ №14, жил среди этой пригородной красоты. Любил смотреть на красный диск солнца, что утром поднимался и бросал свои лучи на серебристую росу, а вечером, гонимый усталостью и прохладой, шел на покой за западный небосклон. Это его детские наблюдения, кажется, а с ними давно сжился.

завідувач відділу медицини і спорту
23.04.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 2004.

Ці фотодокументи – як далекий відгомін подій, що ввійшли в історію під назвою  «Перша світова війна». Знімки початку століття зберегла і передала онука Миколи Івершина Людмила Савранська. Її дідусь 100 років тому одружився. На світлині він разом із дружиною. Поруч з ними ось такий маленький дружка. То племінник нареченої.

кореспондент
14.04.2014

Шановні читачі! Ми продовжуємо відлік часу до 90-річчя «Червоного гірника», яке святкуватимемо 7 грудня 2014 року. Цьогоріч отримуєте чимало приємних сюрпризів, серед яких – ретроспективна рубрика «Про це писав «Червоний гірник». Сьогодні до вашої уваги – рік 2005.

Онуки дивилися на рухи бабусі. Оченята аж горіли. А стара обережно різала окраєць чорного хліба. Поруч і доньки, і син, і їхні зовсім маленькі діточки. Усі чекають з нетерпінням. Надія Прохорівна де тільки не ховала зерно. Скільки разів до хати вдиралися місцеві активісти. Усе перевертали догори дригом. А що! Родина велика, роботяща.

Криворожанин Сергей Кузнецов передал наследие своей тетушки Воли Щетининой. Именно она сохранила фотографии и письма родного брата Льва.

Последнее письмо его родные получили в декабре 1943 года. Отец тогда жил в эвакуации, в далеком Ашхабаде. Сын писал:

Останні записи в блогах