Обрії мистецтва. Це те, що залишиться після мене

автор
Записів: 86
Дата запису: 11.12.2013
Комментарів: 2

Таким життєвим принципом керується мій співрозмовник Василь Пилка – майстер скляної справи, відомий у місті гравірувальник на склі в художньому стилі.

Про унікальний талант нашого земляка ми вже не раз розповідали читачам. Цього разу приводом до нашої зустрічі стало представлення Василем Йосиповичем нової колекції із зображенням старої Москви. Частину експозиції криворіжці можуть побачити у магазині «Геліос», що по вул. Пушкіна.

Немає пророків у своїй Вітчизні…

Виставку майстрові замовили російські колекціонери – шанувальники рукотворних мистецьких шедеврів. У нових гравіруваннях Пилки – храми Христа Спасителя і Василя Блаженного, стародавній Кремль, готель «Москва» і перші дерев’яні поселення Замоскворіччя. Тематика робіт торкається історії російської столиці XVII – XX сторіч. 14 грудня ця виставка буде представлена в Москві на Новому Арбаті, а її родзинкою стане герб Російської держави, вперше виконаний в оригінальній техніці (вигравіруваний на склі і висвітлений світлодіодами).

– Я б радий ексклюзивно виготовити і український герб, але його ніхто не замовляє, – ділиться наболілим майстер. – Попиту на мої роботи не бракує, вони зберігаються у приватних колекціях у США, Німеччині, Туреччині, Прибалтиці. Нерідко із замовленнями звертається відомий український скульптор Олег Пінчук, але мені не дає спокою мрія про масштабну виставку у Кривому Розі, свої скляні картини я хотів би демонструвати саме землякам.

А тим часом талант гравірувальника гідно оцінили закордонні експерти. У липні цього року в Санкт-Петербурзі відбулась п’ята міжнародна виставка-конкурс сучасного мистецтва «Санкт-Петербурзький тиждень мистецтв». Пилка подав на конкурс у номінації «гравірування» 9 своїх робіт. Майже всі вони отримали найвищу кількість балів. Причому цікавими для сусідів виявились і портрет Великого Шевченка, і українські пейзажі.

Звук пера, що падає, – на скляній поверхні

Вабить автора й духовна тематика. Серед його виробів – ікони, за які майстер береться з вірою в душі. Нещодавно за натхненням і благословенням на праведний труд він їздив до чоловічого монастиря у Карелію. Василь Йосипович стверджує, що глибоко пройнявся святістю намоленої місцини, його вразила нетлінність тіла давно померлого святого Олександра Свірського. Пригоршню землі зі святих місць він привіз і до Кривого Рогу.

У кожну роботу Пилка вкладає якийсь особливий, філософський підтекст. Приміром, навіть звичайне, на перший погляд, вигравіруване перо має власну історію створення – аби дати відпочинок втомленим копіткою роботою очам, чоловік вийшов на балкон і спостеріг, як донизу падало перо горлиці. «Голуб – символ Святого Духу», – згадалось майстру. У кожного з нас є ангел-хранитель, а це – перо ангела-хранителя. «Володар цього пера нехай буде щасливим і благополучним у всіх діяннях своїх», – підписав Василь Йосипович свою роботу в подарунок. Деякі вироби митець охоче дарує, хоча їх собівартість доволі висока: чимало коштують біле італійське скло і алмазні бори, якими працює майстер, багет, світлодіоди і дистанційні пульти. У дарунок митець виготовив мініатюрні герби Кривого Рогу і Дніпропетровщини, зображення Георгіївської дзвіниці і відомих пам’яток міста. Гравірування майстра прикрашають двері храмів, інтер’єри ресторанів, весільні бокали і побутові речі.

Останнім часом Пилку захопила ідея гравірування репродукцій картин відомих криворізьких художників, наприклад, йому цікаво перенести на скляне полотно унікальні доробки Юрія Сича.

– Великі художники і митці залишили нащадкам безцінну спадщину, – розмірковує Василь Йосипович. – А що ми залишимо після себе, які духовні скарби? Я щасливий, що в оселях моїх друзів житимуть частинки моєї праці та енергетики. Моє скло прикрашає колекції іноземців, але для мене набагато важливіше ділитись своїми творчими здобутками і дарувати красу рукотворного мистецтва своїм землякам – криворіжцям.

Тетяна Дрєєва, "Червоний гірник". Фото Олександр Портнягін.

2 коментаря

Останні записи в блогах