Освітня Мек гірничорудного краю

автор
Записів: 86
Дата запису: 31.12.2012
Комментарів: 0

Цьогоріч свій 90-річний ювілей відзначає найвідоміший у нашому місті вищий навчальний заклад – Криворізький технічний університет, що нині входить до складу Криворізького національного у ніверситету, – заклад, який підготував тисячі висококваліфікованих фахівців для багатьох країн світу. А починалось усе в далеких 20-х роках минулого століття…

Стрімкий розвиток Криворізького і Нікопольсько-Марганецького басейнів на початку XX століття потребував інженерно-технічних кадрів для гірничорудної промисловості.

Катеринославський гірничий інститут ліквідувати цей дефіцит був не в змозі, тому 2 квітня 1921 року Головним управлінням профосвіти УРСР було прийнято рішення про утворення у Кривому Розі вечірнього робітничого технікуму. Датою заснування нового навчального закладу вважається 4 жовтня 1922 року, коли у приміщенні 7-річної школи на станції Вечірній Кут розпочалися заняття. Засновником і першим керманичем Криворізького вечірнього робітничого технікуму (КВРТ) став інженер Всеволод Жигаловський.

А вже за 7 років, 28 листопада 1929 року, було прийнято рішення про перетворення робітничого технікуму на вечірній робітничий гірничий інститут. У 1931 році його директором став талановитий гірничий інженер Г.Б. Римша. У виші почалось оснащення кабінетів, будівництво навчального корпусу на 2000 студентів. Було організовано власне видавниче бюро, друком вийшло 1350 сторінок наукових трудів. Бібліотека закладу виросла від 8 до 20 тисяч екземплярів. Інститут розгорнув велику роботу на виробництві.

З часів заснування технікуму підготовкою гірничих інженерів опікувалася гірнича циклова комісія, на базі якої утворилася кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин. Одними із перших викладачів гірничої справи були завідуючий гірничими роботами рудника ім. К. Лібкнехта М.А. Стариков, старший районний інспектор О.І. Стешенко, гірничі інженери І.А. Кузнєцов, А.В. Бричкін, В.І. Груднєв, П.М. Журавльов. Згодом гірничі науки в інституті викладали фахівці з гірничої справи М.М. Бринза, А.Ф. Суханов, Г.Б. Римша, В.П. Сисуєв, М.І. Носаль, М.І. Жуков, В.В. Нєдін. Керівниками великих гірничорудних підприємств стали випускники А.П. Жмайло, П.М. Таран, П.М. Пастушкін, Ю.С. Мошиченко, Г.М. Томашевський.

Важким випробуванням для криворіжців, як і для всіх радянських людей, стала Велика Вітчизняна війна. Місцем евакуації для КГРІ став Нижній Тагіл. Перебуваючи в евакуації, криворізькі студенти разом із уральськими однолітками самовіддано працювали, наближаючи перемогу. Студенти працювали по 12 годин на добу і перевиконували денну норму на 200-300%, виготовляючи ящики для снарядів і мінометів. Студенти КГРІ зібрали 70 тисяч карбованців на будівництво танка «Радянський студент», за що отримали вдячність від уряду за допомогу Червоній Армії.

50-80-ті роки стали періодом успішного розвитку криворізького гірництва: відчутно зросла кількість гірничих інженерів, розширилася мережа гірничих спеціальностей. За сорок років кількість випускників КГРІ сягнула 39 тисяч 653 особи, із яких 3315 випускників отримали дипломи з відзнакою. Окрім вітчизняних студентів, в інституті навчалися й іноземці, адже КГРІ був унікальним навчальним закладом, що не мав аналогів у світі. Упродовж цих років інститут очолювали видатні науковці-гірники Георгій Малахов і Юлій Астаф’єв. Підготовкою гірничих інженерів плідно займалися усі колективи кафедр гірничого факультету. Найстарішою з них була кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин, якою керували талановиті науковці і педагоги Г.М. Малахов, В.К. Мартинов, І.А. Кучерявенко, В.О. Щелканов.

З 1932 року в інституті працює кафедра будівельних геотехнологій, яка впродовж тривалого часу готує гірничих інженерів-шахтобудівельників. На цій кафедрі працювали відомі науковці – професори М.В. Гумінський, Г.М. Китач, В.Ф. Клочков, В.В. Покотій. 1944 року була заснована кафедра маркшейдерії, яка розширила мережу гірничих спеціальностей. Тут працювали Д.З. Гельман, А.М. Бєлоліков, О.О. Федоровський, В.О. Сазонов, з 1986 року кафедру очолює професор П.Й. Федоренко. У 1951 році у підготовці кадрів гірничих інженерів відбулася серйозна реорганізація: була заснована кафедра рудникової аерології і охорони праці, а також підрозділ відкритої розробки рудних родовищ у складі кафедри підземної розробки. На цих кафедрах працювали відомі в країні науковці-гірники, професори О.І. Стешенко, В.Г. Слюсаренко, А.К. Поліщук, В.Г. Близнюков, Ю.Г. Вілкул.

На фото: Будинок КГР вул.Пушкіна (1952р)

У 90-ті роки в КГРІ відбулися епохальні зміни: інститут став ініціатором утворення Академії гірничих наук України, а в 1994 році його було перетворено на технічний університет. У цей час заклад очолював видатний вчений Володимир Бизов. Наукові досягнення цього періоду відзначені Державною премією в галузі науки і техніки за роботу в гірничовидобувній та хімічній промисловостях. Її отримали видатні науковці Ю. Вілкул, Ю. Мец, П. Федоренко. У 1999 році Державна премія була вручена академіку АГН України, професору В. Бизову і доценту О. Храпку. Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки став професор О. Учитель. Провідні вчені Кривбасу та видатні працівники вищої школи, професори у гірничій галузі А.А. Азарян, Ю.Г. Вілкул, В.О. Колосов, Ю.П. Капленко, В.С. Моркун, П.І. Пілов, В.Д. Сидоренко, П.Й. Федоренко, Ф.І. Караманиць досліджували проблему ресурсо- і енергозберігаючих геотехнологій видобутку та переробки мінеральної сировини, технічних засобів їх моніторингу і системи управління і оптимізації гірничорудних виробництв. Економічний ефект від впровадження розроблених технологій склав майже 450 мільйонів гривень. Ця багаторічна праця була відзначена Державною премією України.

На фото: Аспіранти А.Н.Старіков, А.Т. Гужовський в лабораторії елекромоделювання. (1972 р)

Так само впевнено нині дивиться у своє майбуття і Криворізький національний університет. У виші підтримують молодих вчених, які стають стипендіатами Кабінету Міністрів України, лауреатами премії Президента України. Науково-технічні розробки наших вчених патентуються у Німеччині, США, Канаді, Швеції, Франції, Великобританії. Університет підтримує ділові стосунки з закладами країн СНД, Західної Європи, Азії, Африки, є членом таких престижних освітніх та наукових організацій, як Всесвітній гірничий конгрес, Міжнародна академія комп’ютерних наук і систем (МАКНС), Міжнародна асоціація університетів.

Тетяна Дрєєва, "Червоний гірник". Фото Станіслава Лебединського та з архіву КТУ.

0 коментарів

Останні записи в блогах