Подорожуємо Дніпропетровщиною. Жовті Води – місто козацької слави – запрошує інвесторів

кореспондент
Записів: 33
Дата запису: 14.11.2013
Комментарів: 0

Світлого, аж прозорого сонячного осіннього дня, під шелест листопаду рушаємо у славне козацьке місто Жовті Води, яке розташоване ген-ген на півночі Криворізького залізорудного басейну. Воно найближче до Кривого Рогу з усіх, які є в Дніпропетровській області і Україні, і попри те, що все ще з нальотом секретності, має бути нам і найріднішим, так собі думаємо.

Ось вже залишилися вдалині труби Північного ГЗК, і колеса редакційної автівки почали ритмічно вистукувати по бетонних плитах. Не встигли й полями помилуватися, як на видноколі забовваніли ошатні багатоповерхівки Жовтих Вод. «Здрастуй, місто, таке близьке, знайоме і незнайоме!»

Цікаво знати

У Жовтих Водах працює знаменита «Фабрика штучного хутра». Саме з жовтоводського хутра пошили вельми симпатичного ведмедика Мишка для московської Олімпіади 1980 року. Старші люди пригадують, як він всіх розчулив, коли на кульках злетів у блакитне небо. Тоді мільйони жителів Радянського Союзу за ним плакали – Олімпіада закінчилася.

Фабрика виробляє штучне хутро для одягу, взуття та іграшок.

Оповите легендами

Береги річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Оскільки в деяких місцях річка омивала виходи залізної руди, і яскраво-жовта фарба – продукт окислення – потрапляла до річки, запорозькі козаки назвали її Жовтою, а долину біля неї – Жовтими Водами. Ця місцевість відносилася до так званого Дикого поля, переправа на Жовтій найменована – Жовтим Бродом. Тут стояли козацькі зимівники, надійно укріплені для захисту від татар.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорожуємо Дніпропетровщиною. Карі очі, чорні брови – файна дівка!

І в Кривому Розі, Криму чи на Волині сьогодні кожний школярик вам скаже, що з Жовтими Водами пов’язані видатні історичні події – національно-визвольна війна в далекому XVII сторіччі. Згідно з історичними даними, саме в диких степах, на річці Жовтій, вершилася доля України. У 1648 році була отримана перша видатна перемога козацького війська над шляхтою під проводом Богдана Хмельницького, почався національно-визвольний рух українського народу над своїми поневолювачами. Відтак, батько Хмель, його соратники козацький полковник Іван Богун та козацький предводитель Максим Кривонос залишилися героями навіки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорожуємо Дніпропетровщиною ... Де тиха Самоткань у Борисфен влилась, історія Верхньодніпровська почалась

З висоти сьогодення ми стверджуємо, що власне тут вперше зародилася віра народу України в свої сили, в своє право на незалежний розвиток, за свою державу. Величне історичне минуле, що відбулося на цій героїчній землі, відображене в гербі, прапорі, архітектурі міста та назвах його вулиць. Уславленому гетьманові Богдану Хмельницькому встановлено пам’ятник, присвячені визначні місця міста, «Богданів» курган, його ім’ям названо центральну вулицю міста. Легендарному козацькому полковнику Івану Богуну встановлено меморіальну дошку.

Візитною карткою міста поправу стала унікальна монументальна композиція, присвячена героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років, подібних якої немає в Україні.

Завдяки меценатові, почесному громадянину Юхиму Пригожину в Жовтих Водах створено історичний музей, який нараховує близько 9 тисяч експонатів, та відкрито зал, присвячений подіям визвольної війни.

Багатий рудою край

Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. І вже у 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підпри­ємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів села 870 десятин землі. Згодом рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар’єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов.

Поряд з копальнями виникло селище Жовта Ріка. На Весело-Іванівському руднику щороку видобували по 3,5 мільйона пудів залізної руди, на Краснокутському і Коломойцевському рудниках – по 2,5 мільйона. Після завершення будівництва Катерининської залізниці від селища до залізничної станції Жовті Води (зараз – станція Жовті Води І) прокладено залізничну колію довжиною в 10 верст. До того часу видобуту руду доставляли гужовим транспортом на станцію Пічугине поблизу Кривого Рогу.

Під час індустріалізації в СРСР на руднику було збудовано механічну майстерню, паровозне депо, градирню, високовольтну лінію, дві електропідстанції, компресорну установку. У 1934 році введено в експлуатацію нову шахту «Капітальна», одну з найбільших на той час у краї. Видобуток руди зріс до 726 тисяч тонн у 1940 році.

У часи Другої світової війни Жовта Ріка, окупована німецькими військами, була звільнена від окупації радянськими військами 20 жовтня 1943 року.

У 1950 році на двох невеликих рудниках в покладах магнітного залізняка були знайдені промислові запаси уранових руд. У 1951 році для видобування уранової сировини у Жовтій Ріці створено Східний гірничо-збагачувальний комбінат.

«Ми зуміли зберегти все краще, що було у Радянському Союзі»

...Долаємо кілька кілометрів широкою центральною вулицею Богдана Хмельницького і ніби в Радянський Союз потрапляємо. Помпезні пам’ятники, зірочки з серпами і молотами на багатьох композиціях, бетонні металеві конструкції з ідеологічним нальотом колишнього радянського устрою обабіч вулиць. Що й казати, вміли тут підкреслити велич міста. Міста не простого, а з особливим статусом.

Старше покоління жовтоводців з ностальгією згадує радянські часи. Особливо 70-і роки минулого століття, коли матеріальне забезпечення Жовтих Вод, лише явіть собі, було на рівні московського. Що в Москві на прилавках магазинів, те й тут. І не лише вдосталь ковбаси, а й червоної та чорної ікри. Костюми – з Фінляндії і Франції, меблі – румунські, чи які хочете. Санаторні путівки на відпочинок – донесхочу. Скільки заявляли, стільки й видавали. Зарплати теж були досить високими. І все тому, що місто виконувало архістратегічне державне завдання – постачало для потреб гігантської країни уран.

На хвилі свіжих вражень, по-доброму жартуючи, ділимося думками з міським головою Жовтих Вод Анатолієм Кузьменком. Анатолій Володимирович відповідає нам тією ж монетою:

– Я дещо уточню: в нас не Радянський Союз застиг, а ми зуміли зберегти в місті все краще, що було при Союзі. Маю на увазі парки, чудовий Палац культури, музичну школу, спортивну базу з басейнами і кортами, футбольні поля, дитячі садки. І майже всі школи! Уявіть собі, що наші 10 середніх загальноосвітніх шкіл і 1 спеціальна хоч сьогодні готові прийняти практично 10 тисяч учнів, але, на жаль, їх у місті всього 3696. Однак і за цих умов ми школи не закриваємо, сподіваємося, що настануть кращі часи, молодь залишатиметься в місті, житиме і народжуватиме діток. До речі, маємо добру тенденцію: у нас з кожним роком народжується все більше малюків, а це значить, що в навчальних закладах додається перших класів.

– Анатолію Володимировичу, я десь читав, що вся інфраструктура міста свого часу будувалася з перспективою мало не на ... 80-90 тисяч жителів. Це правда?

– Уточнюю: на 100 тисяч мешканців! З огляду на таку райдужну перспективу і весь соц­культпобут будувався наперед. Ось так. Але зауважу, що тоді у Жовтих Водах працювали такі підприємства-гіганти, як Південний радіозавод з 5 тисячами робітників та інженерів, завод «Електрон» з такою ж кількістю трудящих, величезне Жовтоводське управління з будівництва на кшталт Криворізького домобудівного комбінату, Східний гірничо-збагачувальний комбінат (урановий комбінат), який і понині діє. Також потужні молокозавод, м’ясокомбінат. Але, на жаль, більшість тодішніх підприємств зупинилися у зв’язку з усім відомими глобальними змінами.

Мер поінформував, що, в цілому, економіка міста сьогодні представлена 6-ма основними галузями матеріального виробництва: видобувна, харчова та легка промисловість, металургія і обробка металів, машинобудування, виробництво і розподіл тепла, води і газоподібного палива.

Своєрідним інтелектуальним серцем міста є Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології, який виконує функції генерального проектувальника та проектного супроводження об’єктів ядерно-паливного циклу, науково-дослідної та конструкторської організації, формує технічну політику атомно-промислової галузі, бере безпосередню участь у створенні ядерно-паливного циклу в Україні.

У місті працює більше 300 малих підприємств

Малий та середній бізнес зорієнтований переважно на діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування, але весь час збільшується кількість підприємств, робота яких направлена на випуск та реалізацію промислової продукції. Помітними учасниками виробничого процесу в місті є приватні підприємства малого та середнього бізнесу «Позитрон GmbH», «Техномаш», «Тетра», «Добробут».

За рахунок впровадження сучасних технічних засобів та індустріальних технологій відбуваються якісні зміни у роботі торгівлі та ресторанного господарства. В місті діє 270 магазинів, 57 торговельних точок ресторанного господарства, 22 точки оптової торгівлі.

Жовті Води – молодіжне місто

Нарощуванню інтелектуального та духовного потенціалу, вихованню грамотного, пристосованого до сучасних умов молодого покоління сприяють численні різнорівневі навчальні заклади міста. Тут працює обласний комунальний заклад освіти – інститут підприємництва «Стратегія», Жовтоводський промисловий коледж Дніпропетровського національного університету, педагогічне училище Криворізького педагогічного інституту КНУ, вищий професійно-технічний ліцей, 11 загальноосвітніх закладів освіти, серед яких 2 заклади нового типу: ліцей, гімназія, 13 дошкільних виховних закладів, що цілком дозволяє Жовтим Водам претендувати на статус молодіжного, а відтак, і перспективного міста.

Візитка

22 травня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води з наданням йому статусу міста обласного підпорядкування Дніпропетровської області.

Жовті Води розташовані в степовій зоні на межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей на відстані 136 кілометрів на захід від обласного центру – Дніпропетровська та 71 кілометр на північ від Кривого Рогу. Місто займає площу 3325 гектарів, воно сьоме за чисельністю населення в області, в якому проживає 48,2 тисячі мешканців. Через місто протікає річка Жовта.

0 коментарів

Останні записи в блогах