Про футболіста-земляка. Голкіпер № 1 першого складу «Кривбасу»

завідувач відділу медицини і спорту
Записів: 52
Дата запису: 04.02.2014
Комментарів: 0

Нещодавно вийшла друком гарна й змістовна книга «Окраса рідної землі», присвячена 90-й річниці з дня заснування Широківщини (ПП «Видавничий дім»).

Це нариси про видатних людей цього району, про яких розповів читачам наш колега – журналіст і краєзнавець Олександр Козленко (він лауреат премії ХIII загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», неодноразовий переможець творчих конкурсів обласної організації НСЖУ). Особливе місце автор приділив героям спорту, зокрема нашому земляку – футболісту «Кривбасу» Віталію Шпіленку.

 …Ще з дитинства хлопця приваблювала народна гра. Після закінчення місцевої десятирічки (селища Миколаївка) юнак вступив до Криворізького гірничого технікуму, де тренувався, відвідував стадіон «Спартак». Коли одного разу захворів воротар, запросили в «рамку» Віталія, котрий згодом став виступати за спартаківців у першості міста. І вже невдовзі надійшла пропозиція від команди «Гірник» рудника ім. К. Лібкнехта, котра, між іншим, грала в обласній першості, а згодом – у першості України.

 Знаковим у житті Віталія стало 24 травня 1958 року, коли до Кривого Рогу завітало київське «Динамо». Тоді ворота збірної міста захищав наш земляк. У складі майстровитих киян запам’яталася впевнена гра голкіпера Євгена Лемешка, Юрія Войнова та інших. Після матчу наша міська газета «Червоний гірник» надрукувала: «Кілька важких м’ячів узяв воротар Віталій Шпіленко. Хоча господарі й поступилися 1:2, та за кілька днів до криворізького здібного голкіпера надійшло запрошення з Черкас, де створювалась команда «Дніпро» (класу «Б»)». Разом зі своїми друзями – москвичами Мітіним та Соколовим, які грали в Кривому Розі, Віталій почав виступати в черкаській команді.

 Тим часом у нашому місті з'явилася в 1959 році команда майстрів «Кривбас», яка дебютувала у класі «Б» . Тож два сезони В. Шпіленко відіграв за криворіжців. Як відомо, дебют для нашої команди тоді був не дуже вдалим. Але ж суперники які: мінське «Динамо», кутаїське «Торпедо» та інші. Віталій виступав і одночасно навчався на факультеті фізичної культури педінституту. Та, на жаль, через травми вже в 1964 році довелося повісити бутси на цвях. Дипломованого фахівця направили до міста Шпола, де він працював у школі й тренував команду спортивного товариства «Колгоспник» і привів її до перемоги в першості Центральної ради цього товариства. Здібного наставника одразу запросили на посаду старшого тренера групи підготовки футболістів до Черкас. Уже на початку 90-х років минулого століття обласна федерація футболу визначила символічну збірну кращих гравців «Дніпра» (за період із 1958 по 1970 рік). У цьому почесному списку й Віталій Шпіленко. А в 1999 році, коли криворізький «Кривбас» відзначав своє 40-річчя, кожен гравець того першого складу отримав пам’ятний іменний приз, який і сьогодні нагадує Шпіленку про команду його молодості.

Трудився Віталій Петрович і вчителем фізкультури в Криворізькій СШ № 69, де серед його учнів був майбутній олімпійський чемпіон з плавання Сергій Фесенко. Згодом чемпіон літньої Олімпіади-80 у Москві у своїй книзі «Швидка вода» подякує шкільному вчителю за спортивний гарт та вимогливість. У 1996 році В. Шпіленко, вийшовши на заслужений відпочинок, повернувся до Миколаївки, де в місцевій школі створив учнівські команди з різних видів спорту, обладнав єдиний у Широківському районі тенісний корт. За допомогою хлопчаків власноруч облаштував футбольне поле. Школярі одразу зрозуміли, що їхній вчитель – справжній професіонал, для якого не існує секретів у футболі. І невдовзі вони, учні Миколаївської СШ, завоювали друге місце у фіналі обласного турніру «Шкіряний м’яч». На тверде переконання Віталія Петровича, головне завдання тренера – виробляти у вихованців психологію переможця, щоб у хлопців горіли очі.

 Зараз його вихованці Олександр та Сергій Грибови – лідери команди «Альянс», що виступає в першості району, захищають кольори ПАТ «Інгулецький ГЗК». Там же виступав Олександр Рудський. І все-таки, мабуть, найталановитішим з тієї миколаївської команди був Іван Стародубцев. Нині Віталій Шпіленко мешкає в селищі Зелений Став, як і раніше, енергійний, бадьорий, займається домашньою пасікою. Виховав двох синів, має внука та правнучку.

Віталій Ткачук,  "Червоний гірнки".

0 коментарів

Останні записи в блогах