Від серця до серця. Добро треба робити тихо

кореспондент
Записів: 47
Дата запису: 13.05.2014
Комментарів: 0

Як часто, обертаючись в орбіті власних життєвих клопотів та інтересів, ми навіть не замислюємося над тим, що, можливо, зовсім поруч із нами живуть маленькі чи дорослі люди, які потребують уваги, нашої з вами в тому числі, як кажуть, не з обов’язку, а по душі. Про це говоримо з волонтерами молодіжної організації АТ «Корум Криворізький завод гірничого обладнання», які завітали до багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру «Сузір’я», де виховуються 108 дітей з вадами слуху та мовлення.

Вперше молоді люди переступили поріг цього закладу на нинішній Новий рік, коли від свого підприємства вручали дітям солодкі подарунки. Для багатьох з них наявність такого навчально-реабілітаційного центру стала справжнім відкриттям. А відтак на молодіжній раді було прийнято рішення про те, що волонтери будуть постійно опікуватися вихованцями «Сузір’я» залучаючи їх до цікавих справ.

– Близько тисячі працівників нашого підприємства це молоді люди віком до 35 років, – говорить спеціаліст з корпоративних комунікацій компанії Corum Вікторія Герра, – які під егідою молодіжної організації підприємства об’єднують свої зусилля не тільки для виконання виробничих завдань, а й для втілення багатьох важливих соціальних проектів. Найголовніше, що нам самим це дуже подобається. Вважаємо, що добро треба робити тихо - від серця до серця. Очолює молодіжну організацію заводу провідний інженер відділу матеріально-технічного постачання Олександр Ткач, один з її засновників у 2006 році. Він не тільки успішний фахівець, а й справжній лідер, людина з активною життєвою позицією. Втім, так можна сказати про багатьох наших сьогоднішніх волонтерів. Приміром, токар ЧПУ механоскладального цеху Віталій Камишніков є донором, а відтак залучає до донорства й інших своїх колег. За ініціативи волонтерів молодіжної організації АТ «Корум Криворізький завод гірничого обладнання» планується укласти договір з дитячим відділенням однієї з міськлікарень з тим, щоб донорська допомога була адресною.

Поки ми говоримо, Віталій Камишніков допомагає Наталії Снігур у підготовці до майстер-класу з виготовлення м’якої іграшки, який вона проведе для молодших школярів центру. Діти власноруч спробують пошити різнокольорові сердечка-брелоки та прикрасити їх. Наталія працює на заводі фахівцем з оцінки, навчання та розвитку, а на дозвіллі вона ще й майстриня з бісероплетіння, квіллінгу, пошиву м’яких іграшок, виготовлення листівок тощо. Була учасницею міської виставки рукоділля «Цяця», отож хоче прилучити до цього цікавого заняття й дівчаток із реабілітаційного центру. Хочу сказати, що це їй вдалося сповна. Треба було бачити захоплені оченята дітей, які залюбки взялися до роботи.

А тим часом чоловіча частина волонтерів на чолі з Олександром Ткачем організувала групу старшокласників для спільної висадки дерев на подвір’ї реабілітаційного центру - у Криворізькому лісництві для цього були закуплені десять саджанців клена та каштана. Тут уже ростуть, милуючи око, берези, каштани, а тепер долучаться й нові деревця. Загалом, територія навколо центру доглянута, красива. Доповнюють враження виготовлені зі звичайних гумових шин лелеки, складений власноруч з березових гілок візочок, інші саморобні декоративні ландшафтні прикраси. Словом, тут є де розгулятися дитячій фантазії.

Оскільки надворі стояла хмарна погода, спочатку вирішили відкласти запланований на цей день товариський футбольний матч між волонтерами та вихованцями реабілітаційного центру «Сузір’я», для проведення якого й був того дня подарований дітям футбольний м’яч. Та хто б це, скажіть, втримався, щоб одразу не поганяти його по полю. Отож, як тільки завершили з висаджуванням дерев, футбольна команда школярів була готова до спортивного поєдинку, повболівати за своїх на який висипали всі вихованці реабілітаційного центру. Емоції під час матчу перехлюпували через край.

Мотрона Панова, "Червоний гірник"

 

0 коментарів

Останні записи в блогах