Як не випускати тепло із хати

Старший писатель
Записів: 20
Дата запису: 25.09.2014
Комментарів: 2

В умовах жорсткої економії природного газу, який використовується для опалення та підігріву гарячої води, ми починаємо шукати, як можна знизити рахунки за опалення і гаряче водопостачання, а, отже, і знизити споживання газу. Які ж є варіанти економії?

Отже, тарифи на газ зросли на 50% у 2014 році, і будуть зростати надалі по 20% на рік до 2017 року. На електроенергію підвищені від 10 до 40%, але поки ми платимо згідно мінімального тарифу всього 31 коп. за квт/год за економічно обґрунтованою ціною близько 1,2 грн. Але підвищення також не за горами.

Для початку давайте розглянемо, як, в основному, втрачається тепло в будинках. Наведені нижче цифри стосуються як приватних, так і багатоквартирних будинків.

Втрати тепла в будівлях:

30­40% – з вентиляційним повітрям,
20­30% – через стіни,
15­25% – через вікна,
10­25% – через дах,
3­6% – через підвал.

Зауважте, утеплюючи стіни або замінюючи вікна, ми зменшуємо втрати тепла в будинку, але не заощаджуємо тепло. Якщо система опалення нерегульована, то утеплення призводить до того, що нам стає гаряче, ми починаємо відкривати вікна, і випускаємо дороге тепло на вулицю.

Вихід один: регулювання та  утеплення

У приватному будинку все просто: можна відрегулювати котел вручну або встановити електронний погодний регулятор, підкрутити ручний кран на радіаторі або поставити радіаторний терморегулятор – все, що робиться, призводить негайно до результату у вигляді зниження рахунку за газ та/або електроенергію. Різниця в ефективності ручного і автоматичного регулювання. Адже ми не регулюємо температуру в холодильнику або прасці вручну, включаючи і вимикаючи його з розетки, оскільки ці прилади вже обладнані регуляторами. В автоматичному режимі (встановивши сучасний котел з автоматикою, і радіаторні терморегулятори) можна знизити споживання газу відсотків на 25-35. А якщо до того ж утеплити будинок, то й на всі 50%.

Альтернативою радіаторному опаленню є підлогове опалення. Це більш економічно, оскільки забезпечує рівномірний прогрів приміщення, і за рахунок чого середня температура в приміщенні опускається на 1-20С, а зниження температури на кожен градус в приміщенні – це 6-7% економії.

З багатоквартирним будинком складніше: економити можна за рахунок встановлення електронного регулятора в тепловому пункті, який буде регулювати подачу тепла в систему опалення будинку відповідно до погодних умов, а так само встановивши балансувальні клапани на стояках, які дозволять уникнути недоопалення одних стояків і надмірне опалення інших, розподіливши тепло рівномірно по всьому будинку. Це дозволить заощадити 35-40% на опаленні. А установка терморегуляторів на радіаторах дасть можливість заощадити ще близько 20%. Радіаторний терморегулятор – це пристрій, який дозволяє підтримувати необхідну температуру в кожній кімнаті окремо. Наприклад, у спальні та кухні +180С, вітальні +210С, дитячій +230С. Але, щоб отримати ці 20% економії, необхідно встановити терморегулятори на всіх радіаторах у всіх квартирах, а для цього важливо, щоб мешканці свідомо підійшли до питання економії.

Безумовно, якщо відсутній індивідуальний облік тепла (а це понад 95% існуючого житлового фонду), мотивація мешканців економити у себе в квартирі на опаленні набагато нижче, ніж у приватному будинку. Якщо в будинку стоїть загальний лічильник тепла на вводі в будинок, то, як правило, його показання розподіляються пропорційно на кількість квадратних метрів, і якщо я буду економити, а мій сусід ні, то мені від цього ніякої користі.

У більшості багатоквартирних будинків система опалення спроектована таким чином, що встановити індивідуальний облік за допомогою звичайного теплолічильника технічно неможливо. У цьому випадку використовують так звані «розподільники тепла», які кріпляться на радіатор, і «вважають» тепло, що виділяється радіатором. Показання цих приладів використовуються замість квадратних метрів при розподілі показів загальнобудинкового теплолічильника між квартирами.

Використання підлогового опалення в багатоквартирних будинках вкрай обмежене. Гідравлічний «тепла підлога» врізати в існуючу систему опалення не можна, оскільки втручання в систему опалення багатоквартирного будинку категорично заборонено (ст. 382.2, 383.2 Цивільного Кодексу України; 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76), оскільки спричинить за собою розрегулювання системи опалення всього будинку. Крім того, параметри теплоносія (температури і тиску), які використовуються для радіаторного опалення, просто не застосовні для підлогового.

А що ж з альтернативою?

Наприклад, у вигляді використання електрики для опалення? Це може бути непоганим варіантом, якщо використовувати для опалення електрику під час дії пільгових тарифів. В цьому випадку система опалення працює лише в певні години (дії низького тарифу), акумулюючи тепло (наприклад, в товстій бетонній стяжці), а під час дії повного тарифу система опалення вимикається і віддає накопичене тепло.

Використання нічного тарифу цілком економічно вигідне, але тут вступають в силу інші перешкоди. Основне – це технічне питання: наші електричні мережі, які потребують модернізації, не витримають – їх пропускна здатність обмежена. Крім того, бюрократична тяганина, пов'язана з установкою багатотарифного лічильника, і узаконення використання пільгових тарифів для опалення також є «міцним горішком».

Є й інші варіанти – наприклад, використання альтернативних джерел, таких як теплові насоси, сонячні колектори, тверде паливо і т.д.

Справедливості заради необхідно відзначити, що будь-яка система опалення і будь-які енергоресурси мають право на життя, та їх застосування повинно визначатися державною політикою, економічною та екологічною ефективністю.

Крім того, використання альтернативних джерел теплової енергії вимагає ще більш високої культури її споживання, а саме – регулювання системи і утеплення будівель. Цього ще треба вчитися як державі, так і населенню.

2 типи діючих тарифів:

 двозонний тариф:

  •  0,7 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23.00- 7.00);
  •  повний тариф в інші години доби;

 трьохзонний тариф:

  •  0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (23.00-7.00);
  •  повний тариф у напівпіковий період (7.00- 8.00, 11.00-20.00, 22.00- 23.00);
  •  1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (8.00-11:00 і 20.00-22.00).

 

Андрій Берестян.

2 коментаря

Останні записи в блогах