Законодавча ініціатива. Здрастуй, зброє?

кореспондент
Записів: 10
Дата запису: 20.03.2014
Комментарів: 0

Українцям можуть дозволити володіти вогнепальною зброєю. Закріпити за громадянами це право пропонують одразу два законопроекти.

Міністерські пропозиції

Перший документ – «Закон України про дозвільну систему» - за поданням Кабінету Міністрів (а точніше – МВС) у серпні минулого року було зареєстровано в парламенті, він пройшов перше читання; зараз розглядається в профільних комітетах. Його ініціатор – колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров хоче розширити перелік осіб, які можуть купити пістолети і револьвери, що стріляють гумовими кулями нелетальної дії. Якщо зараз таким правом володіє обмежена кількість осіб окремих професій (журналісти, народні депутати, правоохоронці тощо), то в майбутньому його отримають усі психічно здорові й не судимі бажаючі громадяни. Крім того, збільшується термін дії дозволів з трьох до п’яти років.

Після знайомства зі змістом нормативно-правового документа експерти піддали його нищівній критиці.

«Закон закріплює монополію МВС на реалізацію та контроль зброї, надання охоронних послуг», - вважає президент Української федерації професіоналів безпеки Сергій Шабовта. Річ у тому, що більшу частину «травматики» в Україні виготовляє науково-виробниче об'єднання «Форт», яке знаходиться в управлінні правоохоронних органів.

З іншого боку, дуже сумнівна цінність нелетальної зброї для реального самозахисту. До того ж, є реальний ризик використання спецзасобів не за призначенням – досвід Росії свідчить, що люди не сприймають «травматичні» пістолеті як небезпечну зброю, ставляться до неї несерйозно. Звідти – велика кількість випадків самострілів через порушення правил безпеки та активне застосування несмертельної зброї в побутових конфліктах, на дорозі. При цьому, знаючи слабку потужність «гумостріла», власники намагаються влучити в найбільш вразливі місця – голову, шию, що призводить до каліцтва жертви чи смерті.

В ексклюзивному коментарі для «Червоного гірника» відомий російський експерт зі стрілецької зброї Максим Попенкер досить скептично поставився до ідеї вільного продажу спецзасобів. «Я думаю будет, как в России, - сперва все кинутся покупать «травматику», а через несколько лет поймут, что она не слишком-то эффективна. Особого всплеска преступности не будет, спада - тоже. В Европе «травматика» - в основном, удел полиции», - сказав Попенкер.

Ініціатива знизу

Альтернативний законопроект сьогодні на стадії громадських слухань. Його підготували члени Української асоціації власників зброї. Вони пропонують, навпаки, заборонити «травматику», оскільки вона, на їхню думку, лише інструмент вирішення конфліктів, та дозволити громадянам купувати справжню вогнепальну зброю та захищатись нею. Лідер парламентської фракції «Свобода» Олег Тягнибок запропонував колегам взяти участь в обговоренні та доопрацюванні даного законопроекту.

«Я пропоную представникам усіх фракцій взяти участь у розробці Закону України, який забезпечив би громадян України правом на вільну купівлю та володіння вогнепальною і холодною зброєю. Події останніх днів продемонстрували, що якби цей закон діяв, то такої вакханалії з боку окремих представників влади цього режиму – не було б», – заявив Тягнибок під час засідання погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій.

Уже відомо, що окремі народні депутати підтримали цю ідею й висловились за право громадян вільно володіти дієвими засобами самозахисту. Тож сьогодні громадський проект Закону України «Про зброю» розробляється на засадах публічності, відкритості, добровільності. Участь у розробці законопроекту є відкритою та доступною для всіх зацікавлених представників суспільства. Автори сподіваються, що через рік документ буде ухвалений та вступить у дію.

Автор цієї статті отримав можливість попрацювати з чорновим текстом майбутнього Закону. Спочатку йде апеляція до Конституції України. Зокрема, статтею 3 встановлено, що: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Стаття 24 говорить, що: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Цей Закон має чітко визначити право всіх законослухняних психічно здорових громадян України на володіння зброєю. Нарешті, стаття 27 вказує, що: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». Також наголошується на необхідності створення умов для захисту громадянами суверенітету й територіальної цілісності держави через службу в народному ополченні та на непорушності права приватної власності.

Закон «Про зброю» повинен чітко розмежувати зброю в цивільному обороті та зброю, заборонену до цивільного обороту; порядок придбання, володіння, зберігання та використання зброї; вимоги до громадян, які бажають придбати зброю, та інші пов’язані з цим питання. Також потрібно окреслити особливий порядок розгляду судових справ, що стосуються самооборони, та забезпечити виключення із законодавства поняття – «межі необхідної оборони», яке, по суті, нівелює базове право на самозахист. Остання вимога пов’язана з чинною судовою практикою, коли громадяни, які вчинили самозахист та завдали шкоди злочинцю, отримують покарання. Тобто права злочинця на сьогодні захищені краще, ніж права законослухняної його жертви, котра вчинила опір.

Чи варто лякатись?

Соціологічні опитування, проведені останнім часом, свідчать, що переважна більшість громадян ставиться негативно до «вільного» продажу зброї. «Перестріляють всі один одного», «зброю отримають злочинці», «кількість нападів на людей збільшиться» - такі, в основному, претензії звичайних громадян, зовсім не обізнаних у суті проблеми.

А проблема полягає в тому, що зараз права і можливості людей протистояти злочинцю при пограбуванні, зґвалтуванні, побиттю чи вбивстві мінімальні. Як правило, правоохоронці прибувають на місце скоєння злочину вже по факту. Особистого охоронця до кожного не приставиш. Тож розраховувати треба на власні сили. Ефективна зброя, що може бути постійно з людиною, заборонена в Україні. Тобто володіти нею можна, але лише в якості нагороди від держави, що для більшості пересічних громадян неможливо. Законодавчі ініціативи покликані саме для того, щоб дати людині змогу захищати своє життя, здоров’я, майно тощо. Захищати – і не мати потім юридичного переслідування. У дореволюційній Російській імперії зброю міг придбати кожен благонадійний громадянин.

Щодо заволодіння зброєю злочинцями – хто хотів, той і так нелегально має. Використовувати легальну зброю злодіям невигідно, все одно, що залишити на місці злочину паспорт, адже кожен пістолет дає унікальні сліди на кулях, дані про що заносяться в кульогільзотеку при купівлі. До того ж, злочинці вже добре озброєні. Закон про зброю їм-то якраз і не потрібен. За даними МВС, за минулий рік тільки на Дніпропетровщині з незаконного обігу вилучено 420 одиниць вогнепальної зброї, у т.ч. 25 автоматів, 18 гвинтівок, 239 пістолетів, 31 обріз, 107 одиниць саморобної вогнепальної зброї, понад 13,2 тисячі набоїв, 10 кілограмів 308 грамів вибухової речовини, 49 гранат.

Має сенс зупинитися на прикладах інших країн, які яскраво свідчать про прямий зв'язок між озброєністю населення і поліпшенням криміногенної ситуації. Після прийняття закону про легалізацію вогнепальної зброї в 2001 році в Естонії злочинність знизилася в 5 разів, у Молдові - в 2 рази. На пострадянському просторі пістолети легалізовано в Прибалтиці, Грузії та Молдові. Українці чимось гірші?

Інший приклад: Люксембург і Швейцарія. У Швейцарії, де носіння вогнепальної зброї дозволено, вбивств з її застосуванням у два рази менше, ніж у беззбройному Люксембурзі, хоча за іншими характеристиками країни дуже схожі. У США (понад 200 мільйонів «стволів» на руках!), де було дозволено приховане носіння та застосування вогнепальної зброї, рівень убивств нижче на 33%, грабежів - на 37%. У штатах, де зброю носити заборонено, відбувалося близько 289 вбивств на 100 тисяч населення. В «озброєних» штатах цей показник становив близько 183 вбивств на 100 тисяч населення. А є такі штати, як Вермонт, Аляска чи Монтана, де єдиною перешкодою для купівлі зброї може бути лише судимість покупця, при цьому жодної реєстрації не ведеться.

Думка народу

Ми опитали криворіжців, вивчаючи їх ставлення до законодавчих ініціатив, і отримали такі думки.

Голова правління громадської організації «Гвардія-Дніпро» Павло Ковальов:

«З одного боку, кожен громадянин повинен мати право на захист життя та здоров’я. Але зараз необхідності в прийнятті Закону я не бачу, через те, що є ризик доступу кримінальних авторитетів до автоматичної зброї. Якщо дамо людям озброїтись до зубів, як в Америці, то в нас будуть і стрілянина в школах, і масові вбивства».

Депутат Дніпропетровської обласної ради Андрій Жаботинський:

«Особисто в мене зброя є. Проте я не вважаю необхідним надавати населенню право на купівлю вогнепальної зброї, адже медицина в нас слабка останні десятиліття, а виявити врівноважених людей вкрай важко. Зараз у суспільстві психоз після революції, люди на грані. Зброя може викликати непотрібну агресію. А якщо зброя буде на руках, рано чи пізно її застосують».

Член Ради криворізького Майдану Інна Іванченко:

«Я проти таких законів, адже культура населення знаходиться на дуже низькому рівні. Через це громадяни можуть використовувати зброю, як їм заманеться. Коли підніметься культура відносин одне з одним, відносин не з позиції сили, а через перемовини, тоді про це можна буде говорити».

Директор ДП «Криворізький інститут автоматики» Ігор Кошелєв:

«Хто може гарантувати задовільний психічний стан людини? Довідки продаються направо й наліво. Крім того, людина може втрати розум і за наявності довідки, наприклад, через сімейні проблеми. Ранувато ще нам, треба, щоб держава виконувала свої функції, міліція ловила злочинців».

Підприємець Микола Гармаш:

«Я володію травматичною, нарізною та гладкоствольною зброєю протягом тривалого часу. В мене наступні побажання. Дозвіл має бути один на різні види зброї, зараз у мене три документи, кожен з яких обійшовся в чималеньку суму. Спростити процедуру та виключити міліцейські побори. Хотілось би, щоб було дозволено купувати пістолети чи револьвери різних калібрів. Ще таке побажання – створити українську армію за швейцарським зразком, щоб людина після призову сама купувала штатну армійську зброю та залишала її потім у себе. Це значно підвищило б боєздатність та мобілізаційні можливості армії».

0 коментарів

Останні записи в блогах