«Червоний гірник» пропонує назвати ім’ям Бориса Косигіна одну з криворізьких вулиць

15.09.2020, Події
Друкувати

З ним неможливо було спокійно пройтися вулицею, бо півміста були його знайомими, а інша половина – гарними друзями. Знаючи про це, завжди виходили на півгодини, а то й на годину раніше: і щоб дістатись в потрібний час на матеріал, і щоб Борис Васильович Косигін по ходу встиг привітатись та обмінятись бодай кількома словами з усіма своїми численними знайомцями. Бо його любили і поважали.

На превеликий жаль, уже в минулому часі, адже справжнього Майстра фотооб’єктива, заслуженого журналіста України, повного кавалера Криворізького нагрудного знака «За заслуги перед містом» й просто чудової людини не стало. Борис Васильович пішов з життя, пішов після тривалої боротьби з численними хворобами, бо від наслідків інсультів у більш як 85-річному віці ліків ще не вигадали.

Хто його знав і донині пам’ятає, згадайте Бориса Косигіна, згадайте, яким завжди товариським і дотепним він був, згадайте про порядність і чесність, широку душу цієї людини. А ми також згадаємо про його чудові фотороботи, як щоразу губився секретаріат, не знаючи, який з трьох знімків ставити, бо газетних шпальт були гідні всі три, причому - першої сторінки, а місце було тільки для одного фотознімка. Також згадаємо про слід, який Борис Васильович по собі залишив у справі, котрій присвятив своє життя, - про плеяду фотохудожників, які з гордістю називають себе учнями Майстра.

Майже сорок років він віддав «Червоному гірнику», і за цей час практично в кожному номері головного міського видання були його світлини, що не тільки розповідали історію сучасності, а й відкривали внутрішній світ зображених на них. І донині тисячі криворізьких родин у своїх сімейних архівах зберігають пожовклі випуски «Гірника», в яких фотооб’єктив Бориса Васильовича зафіксував їхніх рідних та близьких, тим самим навіки вписавши до історії нашого міста.

І ось тепер Бориса Косигіна не стало. Редакція Криворізької міської газети «Червоний гірник» глибоко сумує з приводу смерті Майстра і висловлює щирі співчуття його рідним та близьким. Тобто, виходить, усьому місту, якому так довго й віддано служив Борис Васильович.

А ще редакційний колектив «Червоного гірника» пропонує назвати одну з криворізьких вулиць ім’ям фотомайстра, який так багато зробив для городян, та встановити меморіальну дошку.

Червоногірничани

0 коментарів

Останні записи в блогах