Гроші за землю в Кривому Розі

28.04.2015, Економіка
Друкувати

Близько сорока відсотків надходжень до міського бюджету – плата за землю. Це зазначив секретар міськради Сергій Маляренко під час нещодавнього засідання робочої групи з нормативної грошової оцінки земель нашого міста.

- Нині не приймаємо якихось рішень, - наголосив на початку С. Маляренко. – А ставимо запитання, передовсім до розробників проведеної оцінки, та разом з ними шукаємо відповіді.

В якості респондента для численних запитань від членів робочої групи та громадськості був заступник директора ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», професор, доктор географічних наук Юрій Палеха, котрий грошовою оцінкою земель займається вже більше двадцяти років, групі якого наше місто й довірило виконання цієї вкрай важливої справи.

Він розповів, що грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення населеного пункту проводиться з урахуванням таких показників: нормативних витрат на освоєння та облаштування території; коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; норми прибутку та капіталізації. Такі відомості вкладаються до затвердженої нормативною документацією формули, за ними й здійснюється грошова оцінка, виходячи з вартості одного квадратного метра. Для нашого міста науковці за своїми обчисленнями вийшли на показник 270,60 грн./м2, який пропонується рішенням місцевої влади визнати чинним.

Для порівняння Ю. Палеха навів оціночні показники землі в інших великих містах України. Тож, скажімо, у Запоріжжі він дещо менший від пропонованого для Кривого Рогу і становить 239,50 грн./м2, у Харкові – більший, бо дорівнює 291,18 грн./м2, як і в Одесі – 302,24 грн./м2, Дніпропетровську – 306,35 грн./м2 чи Львові, в якому застосована оцінка на рівні 423,05 грн./м2. Зі зрозумілих причин найвища вартість землі у столиці, в якій ціна одного квадратного метра дорівнює 686,46 грн. Це при тому, що загальна вартість криворізької інфраструктури коштує 10,7 млрд. грн., яка співставна з такими містами, як Львів, Запоріжжя, Донецьк тощо.

- Я брав участь у грошовій оцінці земель практично всіх обласних центрів України, - зазначив Ю. Палеха. – Але так складно, як вона триває у Кривому Розі, ще не було ніколи, бо це, по суті, проходить вже третя оцінка, через що вирішення цього нагального для міста питання значно затягується. Що, у свою чергу, може дуже негативно позначитись на міському бюджеті та благополуччі кожного городянина. Бо, у відповідності до законодавства, якщо оцінка землі до 15 липня поточного року не буде проведена, затверджена та оприлюднена, то вона не може застосовуватись з початку наступного року. Тож коли це рішення не буде відповідним чином ухвалене до 15 липня 2015-го, то воно може набути чинності тільки з початку 2017-го року, через що місто втратить півтора року відповідних бюджетних нарахувань. Це особливо значуще з огляду на нинішні податкові вимоги забезпечення населених пунктів власними бюджетними надходженнями. Аби цього уникнути, структури виконкому міськради зробили все від них залежне. Залишилось тільки безпосереднє ухвалення грошової оцінки як підґрунтя для всіх подальших дій щодо нарахування та стягнення з користувачів плати за землю на користь міського бюджету. Тим паче, що запропонований розмір оцінки не найбільший, але й не найменший по Україні. Не забуваймо, що Кривий Ріг – це дуже потужний індустріальний центр, який має розгалужену транспортну, культурну, адміністративну та інші види інфраструктур, котрі, серед іншого, також були враховані в грошовій оцінці криворізької землі.

Обговорення на засіданні робочої групи було більш ніж жвавим, що свідчило про зацікавленість багатьох учасників зібрання, двері до якого, як підкреслив С. Маляренко, були відкриті для всіх. Серед іншого у присутніх виникло й питання щодо доцільності присвоєння земельній документації грифу «Для службового користування», через що унеможливлюється ознайомлення загалу з усіма її матеріалами. Утім, це законодавча вимога, про яку розробникам нагадали й представники Служби безпеки України, бо в ній міститься інформація про розташування наявних на території міста інженерних мереж. Котрі вповні можуть стати об’єктами специфічної уваги з боку сил, що розхитують територіальну цілісність держави і готові проводити терористичні акти.

А на думку деяких учасників зібрання використані підходи до грошової оцінки землі роблять преференції для великих виробництв, тоді як об’єкти малого і середнього бізнесу ставляться, мовляв, у нерівні умови.

- Кожна країна створює найліпші умови для діяльності саме великого бізнесу, - відповів С. Маляренко на такий закид. – Аналогічними підходами користуємось і ми. Адже якщо буде якось інакше, то великий бізнес просто піде з нашого міста, через що більше 110 тисяч криворіжців залишаться без робочого місця й без засобів для існування. Кому тоді малий бізнес продаватиме своє взуття, свій хліб або надаватиме свої послуги? Тож усе це дуже взаємопов’язане і одне без іншого не буває.

Ю. Палеха зазначив, що їхня робота на стадії завершення, вона пройшла обов’язкову в таких умовах експертизу Держкомзему України й отримала позитивний висновок. Відтак, слово за містом.

- Ця робоча група зібрана для того, щоб почути запитання від підприємств та громадськості до розробників і максимально надати на них компетентні відповіді, - підсумував С. Маляренко. - Нині триває регуляторна процедура грошової оцінки землі, в рамках якої вже пройшли громадські слухання і виникла потреба створити цю робочу групу. Вона була створена у складі 21 представника великого і малого бізнесу та громадських активістів, котрі, як бачите, доволі активно працюють. Сподіваюсь, що за результатами сьогоднішньої зустрічі ми стали на кілька кроків ближче до ухвалення остаточного рішення щодо грошової оцінки криворізької землі. Бо в інакшому разі з початку наступного року користувачі не зможуть вносити належні платежі за землю до міського бюджету, які дуже значущі для наповнення міської скарбниці. Зрозуміле бажання виробників платити якомога менше, але ж повинні працювати й школи, дитсадки та інші заклади, котрі залежать від бюджетного фінансування. Місто не зацікавлене у надвисоких податках, усвідомлюючи їхній тягар, тому шукаємо прийнятний для всіх компроміс. За результатами нинішнього розгляду певний час ще чекатимемо письмових пропозицій від зацікавлених, після чого виноситимемо остаточний варіант рішення про затвердження оцінки землі на розгляд депутатів міськради.

Е. МІСЦЕВИЙ, "Червоний гірник".

Фото Павла Лінського

 

0 коментарів

Останні записи в блогах