Вчасна доставка «Червоного гірника»: коли ж поштамт нарешті почне виконувати свої обов’язки?

15.03.2018, Події
Друкувати

В 1974 году криворожане в день получали 1 100 000 экземпляров газет и журналов! ОДИН МИЛЛИОН СТО тысяч!
КАЖДЫЙ ДЕНЬ.
ВОВРЕМЯ!
Может быть, в то время на службе доставки почты работала целая армия тайных Универсальных роботизированных почтальонов, не знавших сна, а также - страха и упрека недовольных подписчиков?

Сейчас "ЧГ" ежедневно получает несколько жалоб на то, что газету носят с опозданием от двух дней до МЕСЯЦА! А то и вообще не носят. Покращення в работе почты по сравнению с событиями 44-летней давности - налицо.

Материал "ЧГ" № 18 за 15 марта 2018 года: 

 


Журналісти жартують, що газета живе один день, бо вже наступного дня з’являться нові події чи повідомлення, варті читацької уваги, які потрібно невідкладно викласти на газетних шпальтах, аби шанувальники часопису завжди були в курсі. По мірі сил та можливостей «Червоний гірник» виконує цю функцію, і, судячи з відгуків передплатників, виконує добре. Коли б не одне «але» - своєчасна доставка газети читачам, яка не просто шкутильгає на обидві ноги, а, здається, ніби на милицях пересувається. А через доставку, чи-то пак відсутність її своєчасності, газета втрачає читачів, а городяни – джерело достовірної інформації. Бо люди кажуть, що газета дійсно гарна, що в «Гірнику» справді немало цікавого й корисного, але передплачувати його не будуть передовсім через украй незадовільну роботу поштарів.

- Мені «Червоний гірник» передплатили одразу на весь рік, - розповідає жителька вул. Дніпровське шосе, 66/25, пенсіонерка Валентина Жосан. – Він мені подобається, читаю його, як мовиться, від першої до останньої сторінки. Коли, звісно, його приносять. Бо за лютий, в якому вийшло вісім випусків загальноміського видання, мені принесли тільки два номери. Я зверталася з цього приводу на наше 48-ме поштове відділення, розмовляла з його керівництвом, а та – знати про це нічого не знаю, говоріть про доставку з листоношею, бо мені, мовляв, і без цього клопотів вдосталь. Говорила й зі своєю листоношею, благала її, що коли вона приходить, то нехай натисне на домофоні дві кнопки – я спущуся до неї на перший поверх і візьму газету з рук у руки, бо поштові скриньки у нас покрали. Та де там: може, вам ще й додому приносити – вона мені у відповідь… Тож просто кидає газету, та й усе. Останнього разу свій «Гірник» я взагалі на підлозі під’їзду знайшла. Такого втерпіти вже не могла, тому звернулася безпосередньо на поштамт, гадала, що бодай там мені допоможуть. Як виявилось, дуже дарма. Бо на мою телефонну скаргу мене послали аж в «Укрпошту», бо поштамт такими зверненнями, мовляв, не займається. І дали мені загальноукраїнський номер 0-800-300-545, аби я туди телефонувала. Я, зрозуміло, одразу подзвонила, обіцяли розібратись і за чотири дні дати відповідь. Минуло більше тижня, але з пошти ні слуху ні духу, а «Червоний гірник» як до пуття не носили, так і не носять, - підсумувала Валентина Миколаївна.

Дуже схожі або й аналогічні історії свого спілкування з поштарями щодо несвоєчасної доставки «Гірника», можуть розповісти Олексій Лисинецький з вул. Покровської, 36/111 (поштове відділення №49), Микола Грунь з пр. Миру, 4/32 (п/в №2), Анатолій Попіл з вул. Будівельної, 22/2 (п/в №81), Тамара Пивоварова з вул. Лісового, 7/22 (п/в №93), Анатолій Патлатюк з вул. Дніпровське шосе, 40/119 (п/в №48) та багато інших читачів, які останнім часом скаржились до нашої редакції на низьку якість роботи Криворізького поштамту – Центру поштового зв’язку №2 й прохали вжити заходів з її поліпшення. Звісно, звернення людей не проходили повз червоногірничанську увагу, адже ми завжди переймалися і переймаємось турботами своїх читачів, типа паче, коли йдеться про те, аби газета вчасно потрапляла до поштової скриньки передплатника. Бо за це і редакція, і читачі платять поштарям чималі гроші, сума яких з року в рік постійно зростає. Натомість, якість поштового обслуговування з року в рік навпаки – тільки погіршується, й лишень той факт, що наш місцевий поштамт відмовляється приймати скарги читачів, відсилаючи їх аж до «Укрпошти», вже багато про що говорить. Коли ж порахувати загальні витрати, то майже половину з ціни передплати люди сплачують поштарям саме за її прийом і за доставку газети до своїх поштових скриньок. Якої, виходить, насправді немає.

Відтак, ще наприкінці січня поточного року редакція «Червоного гірника» звернулася з офіційним листом (вихідний №13 від 25.01.2018 р.) до Криворізького поштамту – Центру поштового зв’язку №2 (вхідний № 200 від 26.01.2018 р.) з вимогою невідкладно вжити заходів з поліпшення якості обслуговування читачів. Бо доставка кореспонденції та періодичних видань загалом і «Червоного гірника» зокрема, на наше глибоке переконання, і є головною функцію поштарів, а не продаж прального порошку, мила чи засобів особистої гігієни. Утім, як пошта здійснює свою діяльність – то справа пошти, але вона не повинна відсувати на задній план основне: своєчасну доставку газет читачам. І саме на цьому ми наголошували у своєму офіційному листі на ім’я начальника Криворізького поштамту.

«Редакція газети «Червоний гірник» уже не вперше інформує Вас про критичний стан доставки нашого видання передплатникам, - говориться в ньому. – Однак скарги, які ми залишаємо у відділі передплати, на превеликий жаль, не змінюють ситуації. Зокрема, у відділеннях №№45, №53, №54 та №79 зафіксовано факти, коли газету «Червоний гірник» з початку 2018 року взагалі не доставляли адресатам… Трапляються випадки, коли поштарі приносять два номери газети в один день. Про це повідомляють наші передплатники, котрі мешкають на території обслуговування поштових відділень №84 та №69. Враховуючи вищевикладене, просимо Вашого сприяння у забезпеченні належної доставки газет до передплатників відповідно до укладеного договору та в погоджений термін. У разі потреби готові розглянути Ваші пропозиції щодо поліпшення обслуговування читачів», - зазначається в редакційному листі.

Навіть звичайний діловий етикет говорить про необхідність відповісти на таке звернення, адже, як сказав класик, «ніщо не цінується так дорого і не дається так просто, як ввічливість». Проте й цього редакція від поштамту не отримала, бо минув тиждень, два, місяць та більше, але від поштамту – ані звуку, ані літери. Єдине, чого ми домоглися, так це телефонного підтвердження секретарки, що лист отримано, керівник з ним ознайомився, заходи будуть вжити, про що нас повідомлять додатково, та й усе. Одначе, ні відповіді, ні заходів, ні – бо це головне – поліпшення обслуговування читачів не сталося, про що говорять городяни у своїх зверненнях до редакції, адже в перспективах продуктивного спілкування з поштамтом вони, по всьому, попросту зневірились.

Відтак, вважаємо за потрібне проінформувати Криворізький поштамт – Центр поштового зв’язку №2 про те, що цей матеріал він повинен сприймати як відкритий лист до нього з вимогою невідкладно поліпшити якість доставки «Червоного гірника» читачам. А до наших передплатників звертаємось з переконливим проханням інформувати редакцію про випадки несвоєчасної доставки нашої газети – за номерами 92-70-70 або 067-743-79-02, а також телефонувати до контакт-центру «Укрпошти» за безкоштовним номером 0-800-300-545.

Впевнені: разом ми переконаємо поштовиків виконувати їхні безпосередні обов’язки!

Червоногірничани
Малюнок Уляни Барнас

0 коментарів

Останні записи в блогах