Життєва ситуація та коментар фахівця. Коли виникла підозра, що сусід психічно хворий...

завідувач відділу медицини і спорту
Записів: 52
Дата запису: 01.01.2013
Комментарів: 1

Погодьтесь, у нашій напруженій повсякденності трапляється так, що в когось із нас не витримують нерви. І під час з’ясування стосунків хтось занадто емоційний пропонує своєму опоненту «піти полікуватися до психіатра». Буває немало й інших епізодів, так званих «сусідських». Особливо тоді, коли в багатоповерхівці мешкають неблагополучні жителі – пиячать, гуляють, хуліганять і взагалі поводяться по-хамському.

У Юлії Анісімової, котра завітала до нашої редакції, теж подібна ситуація. Вона мешкає на 8 поверсі будинку разом із маленькою донькою Ірою. А поверхом вище – сусід Юрій К. (прізвище свідомо не називаємо). Він – одинак і рідко виходить на вулицю, та й узагалі поводиться якось підозріло. Юля дуже розхвилювалась, коли в під’їзді з’явився запах, схожий на газ. Коли вона піднялась до сусіда поверхом вище, то він після дзвінка тільки трохи відчинив двері, але жінку до квартири не впустив. Поводився неадекватно, очі підозріло блищали... Тоді якось обійшлося, підозрілий запах невдовзі зник.

– Але що надалі чекати від такого чоловіка, котрий ніде не працює? Може так статися, що він піде в запій, включить газ і засне, – бідкається Юля Анісімова. – Після такого навіть важко уявити можливі наслідки. Що мені робити, чи можна його направити до лікаря-психіатра, щоб спеціаліст міг визначити, хворий мій сусід чи ні? Якщо так, то чи можна направити його в ПНД на лікування? І як це зробити?

Очевидно, Юля в таких своїх намірах не одинока. Немало подібних ситуацій мають й інші громадяни, котрим не пощастило з антисоціальними й неблагополучними, можливо, хворими психічно сусідами. Тож без роз’яснення фахівця не обійтись.

– Такі скарги до нас теж надходять, – коментує головний позаштатний лікар-психіатр Кривого Рогу В’ячеслав Солонський. – Та сусіди стосовно тієї чи іншої людини, зазвичай, перебільшують, мотивуючи реальність можливої загрози. І прагнуть у своїх заявах і дописах, щоб був привід для огляду психіатром та госпіталізації. У будь-якому разі, коли людина відмовляється від такого огляду, то в заяві повинна бути інформація, котра дозволяє допустити наявність у людини важкого психічного розладу. Внаслідок чого людина здійснює чи виявляє реальний намір здійснити дії, котрі представляють безпосередньо небезпеку для неї чи оточуючих її людей. Або вона не може самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує життєдіяльність. Або нанесе значну шкоду своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у випадку ненадання їй психіатричної допомоги. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» лікар-психіатр зобов’язаний направити необхідні документи до суду, котрий протягом трьох днів зобов’язаний прийняти рішення стосовно примусового психіатричного огляду. У невідкладних випадках заява може бути усною й рішення про проведення огляду без усвідомленої згоди психіатр приймає самостійно. І цей огляд проводиться негайно, у тому числі й лікарем-психіатром бригади швидкої медичної допомоги. Хочу також попередити, що навмисне подання заяви про психіатричний огляд особою, яка спеціально надає неправдиві та неточні свідчення стосовно психічного здоров’я тієї чи іншої людини, несе за собою відповідальність, передбачену Законом.

– Чи можлива взагалі госпіталізація без згоди хворого?

– Так. Але тільки законодавчо: при поданні лікарем-психіатром документів у суд. І лише суд визначить госпіталізацію обґрунтованою, згідно зі статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» 2000 року. Тобто особа, яка страждає психічними розладами, може бути госпіталізована до психіатричної установи без її згоди. Або ж без згоди її законного представника, коли обстеження чи лікування можливі тільки в стаціонарних умовах. І при встановленні в людини саме такого важкого психіатричного розладу, внаслідок чого вона здійснює чи виявляє реальні наміри здійснити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих людей. Або, свідомо повторюсь, не може самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, що забезпечує життєдіяльність. Коли ж така людина працює на підприємстві чи в організації, то вже згаданий лист може направити керівник або ж колектив. Дуже важливо, щоб у ньому звучала та симптоматика, котра була б притаманна саме хворій людині. А не була схожою на якусь особисту образу на співробітника. Коли він, до речі, не виконує свої безпосередні функціональні обов’язки у зв’язку з можливим погіршенням здоров’я, то керівник зобов’язаний не допустити його до роботи. І, звичайно, направити свого підлеглого на позачерговий медогляд.

Віталій Ткачук,  "Червоний гірнки".

1 коментар

Останні записи в блогах